Справа № 447/2393/19

Провадження № 1-кп/456/41/2022

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про відвід

09 лютого 2022 року                                                місто Стрий

Колегія суддів Стрийського міськрайонного суду Львівської області в складі:

головуючого судді                 ОСОБА_1 ,

суддів:                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря:                 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора:                         ОСОБА_6 ,

захисника:                         ОСОБА_7 ,

за участі обвинуваченого: ОСОБА_5 , заяву обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід колегії суддів в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , –

в с т а н о в и в :

       В судовому засіданні 09.02.2022 обвинувачений ОСОБА_5 оголосив заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , суддям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки колегією суддів прийнята неправомірна ухвала від 24.01.2022 про виправлення описки і його незаконно тримають під вартою, сторона обвинувачення не надала доказів вини тому, дана колегія суддів не може слухати дану справу.

Захисник ОСОБА_7 вказану заяву обвинуваченого підтримав та вказав, що колегія суддів повинна заявити самовідвід.

       Прокурор ОСОБА_8 заяву заперечила, вважає що відсутні підстави, передбачені ст.75 КПК України для відводу колегії суддів, а відтак необхідно розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою.

       Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження вважає, що заява обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не підлягає до задоволення, зважаючи на наступне.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 48  Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Суд звертає увагу, що вичерпний перелік підстав для відводу судді передбачений ст.75 КПК України.

Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваною, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.

При розгляді даної заяви про відвід, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує як джерело права практику Європейського суду з прав людини.

В силу ч. 2 ст. 8 КПК України у кримінальному провадженні застосовується принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у справі Мельник проти України (Melnik v.Ukraine), скарга № 72286/01, §22, ECHR 2006, зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

       У справі «Білуха проти України», рішення від 09.11.2006, ЄСПЛ зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

       У справі «Ветштан проти Швейцарії», рішення від 28.10.1998 у справі важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

       Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, за наявності до того підстав, повинен заявляти самовідвід.

       Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о.Бріюні, Хорватія, 17.10.2015) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Як на підставу для задоволення заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , обвинувачений вказує на те, що колегією суддів неправомірно прийнята ухвала від 24.01.2022 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали від 14.12.2021.

Відповідно до ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

У зв?язку з вищенаведеним судом було встановлено, що врезолютивній частині ухвали, вказано «строк тримання під вартою на сорок діб – з 14 грудня 2021 року до 12 лютого 2022 року» замість вірного «строк тримання під вартою на шістдесят діб – з 14 грудня 2021 року до 12 лютого 2022 року», що доводиться підрахунком діб за вказаний період, які становлять фактично шістдесят діб, що є опискою, а відтак суд мав право виправити дану описку.

Наведені доводи обвинуваченого колегія суддів вважає надуманими, голослівними, безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження, з огляду на таке.

Під час розгляду заяви про відвід не знайшли підтвердження факти та підстави заявленого відводу судді, оскільки відвід не вмотивований та не обґрунтований, відсутні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу, обставини, які були покладені в основу заяви передбачені ст.75 КПК України відсутні.

            Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості колегії суддів не виявлено.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як  вимога  надавати  детальну  відповідь  на  кожен аргумент.  Межі цього обов`язку можуть бути різними  залежно від характеру рішення. Крім того,  необхідно брати до уваги,  між іншим,  різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування,  що  випливає  зі  статті  6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 75-83 КПК України, -                                        

у х в а л и в :

Заяву обвинуваченого  ОСОБА_5  про відвід головуючого-судді  ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 в кримінальному провадженні про обвинувачення  ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України залишити без задоволення.

Повний текст ухвали оголошено 14.02.2021 о 13 год. 55 хв..

       Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя        ОСОБА_1

Судді:                                                 ОСОБА_2

ОСОБА_3