Справа № 33-14/11Головуючий у 1-й інстанції  Ломакін В.Є.

Категорія -  Доповідач - Галіян Л.Є.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 р. Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області  Галіян Л.Є., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності –ОСОБА_1,   

розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Христинівка Христинівського району Черкаської області,   громадянина   України, працюючого дільничним інспектором Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області, що проживає в АДРЕСА_1,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн..

Як вбачається із змісту даної постанови, громадянин ОСОБА_1 17 грудня 2010 року о 07 год. 50 хв. керував транспортним засобом "ДЕО", державний номерний знак НОМЕР_1, в с.Сороцьке Теребовлянського району Тернопільської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати у зв’язку із відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення. Вважає, що судом безпідставно не взятий до уваги висновок  медичного обстеження проведеного в Тернопільському обласному наркологічному диспансері 17 січня 2010 року о 9 год. 15 хв., згідно якого ознак сп’яніння у нього виявлено не було, адже ст. 266 КУпАП не визначає обов’язкової присутності працівника міліції при медичному огляді на стан сп’яніння в закладі охорони здоров’я, як не передбачає такої вимоги і постанова КМУ від 17 грудня 2008 року №1103 „Про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляді з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння”.

          Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта ОСОБА_1, який підтримав скаргу, дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних мотивів.  

У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Результати  вимірювань  можуть  бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок  або  невизначеності вимірювань. Про використання вказаних вимірювальних засобів робиться відмітка у відповідному документі із зазначенням похибки вимірювання. Разом з тим, при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 в повній мірі вимоги даного закону не додержано. В протоколі вказано, огляд на стан сп’яніння ОСОБА_1 проводився приладом „Драгер”, однак відмітка відповідні характеристики похибок  або невизначеності вимірювань даного вимірювального засобу в протоколі відсутня. Відмітка про наявність документів, які б підтверджували про допуск даного типу засобу вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки, в протоколі теж відсутні.

У ч.3 ст.62 Конституції України вказано, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

          У ч.2. ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та  спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Таким чином, з огляду на наведене вважаю, що результати огляду на стан сп’яніння , проведеного працівниками міліції стосовно ОСОБА_1 як доказ у справі про адміністративне правопорушення використані бути не можуть, а тому приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння.

          За таких обставин вважаю, що постанову суду стосовно ОСОБА_1 слід скасувати та закрити провадження у зв’язку із відсутністю в його діях складу правопорушення.

          Керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А:

          Скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня 2010 року відносно нього –скасувати, закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

          Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Л.Є. Галіян