Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області  в складі

          головуючого судді                         Хилевича С.В.,

          суддів                                              Гордійчук С.О., Шеремет А.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області на постанову Костопільського районного суду від 28 грудня 2009 року  в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі  Рівненської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної  допомоги до пенсії та зобов’язання вчинити дії,

                                                       ВСТАНОВИЛА :

Постановою Костопільського районного суду від 28 грудня 2009 року  визнано неправомірними дії відповідача щодо ненарахування  та невиплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни відповідно  до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої законом про Державний бюджет України на 2007-2008 роки, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що ним виконано функції по виплаті дітям війни у 2006 - 2008 роках надбавки до пенсії в повному обсязі, а підстав для визнання дій та бездіяльності протиправною у суду першої інстанції не було. Просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачеві в позові.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому місцевий суд обгрунтовано врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр 2008 визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007року.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З          урахуванням зазначеного місцевий суд прийшов до вірного висновку, що з моменту визнання неконституційними законів, які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" і до кінця року, тобто з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст.. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".

Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку , що місцевий суд відповідно до ч.7 ст. 9 КАС застосував аналогію закону і примінив до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи те, що постанова місцевого суду була ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. 183-2, 197, 198, 200, 206, 254 КАС України,  колегія суддів

                                                                          У Х В А Л И Л А :          

          Апеляційну  скаргу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі відхилити.

          Постанову Костопільського районного суду від 28 грудня 2009 року залишити без змін.

          Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

          Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Головуючий :                                                   

             Судді: