КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи: 760/29935/21 Постанова винесена суддею Кушнір С.І.

Номер апеляційного провадження: 33/824/11/2022

Категорія: ч. 1 ст. 483 МК України

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Худик М.П., при секретарі судового засідання Мудренку А.М., за участю:

захисника Єфимченко І.В.

представника Київської митниці Король Л.І.

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Юрківа В.В., на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП) НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року провадження в справі про притягнення громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України - закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням судді, представник Київської митниці Держмитслужби Юрків В.В. подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову судді винесеною всупереч вимогам ст. 245 КУпАП про повне, всебічне, об`єктивне з`ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, а також без належного урахування характеру вчиненого правопорушення, просить постанову судді скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення, що становить 65 497, 20 грн. та стягнути їх вартість у розмірі 65 497, 20 грн.

При цьому в обґрунтування своїх вимог апелянт не навівши жодних нових обставин, які б не були досліджені судом першої інстанції, в апеляційній скарзі лише продублював зміст протоколу про порушення митних правил складеного відносно ОСОБА_1

04.01.2022 року до суду надійшли письмові заперечення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Єфимченко І.В., на апеляційну скаргу Київської митниці, згідно яких просила апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що в апеляційній скарзі відсутнє обґрунтування незгоди скаржника з висновками оскаржуваного рішення, не спростовано висновків суду, щодо встановлених обставин під час розгляду справи, які викладені в постанові, не зазначено у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованістьприйнятого судового рішення, не надано оцінки поясненням та доказам. Вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України не доведена.

Представник Київської митниці Держмитслужби - Король Л.І. в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 , адвокат Єфимченко І.В., просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.

Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Так, відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

А відтак, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що можливо містять ознаки підробки.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Відповідно до ст. 489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу про порушення митних правил, на думку митного органу ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 483 МК України.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.07.2021, в зоні митного контролю митного поста «Спеціалізований» Київської митниці (ЦСС АТ «ДХЛ-ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА»; м. Київ, Лугова, 9), при митному огляді міжнародного експрес-відправлення документального характеру № 2769448592, яке переміщувалось з території Республіки Корея (Південна) (далі - Республіка Корея) від відправника - «KINOCO., LTD» (AAM-DERO499 YEONSU-GU 21960 INCHEONKOREA, REPUBLICOF (SOUTHK.) (Інчхон, Республіка Корея) до України на адресу одержувача - «FREEDOMLOGISTICLLC» (19 TSERKOVNAYASTR 65003 ODESAUKRAINE) (ТОВ «ФРІДОМ ЛОГИСТИК» (Україна, 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 19), серед інших, виявлено експортну декларацію Республіки Корея від 13.04.2021 № 23625-21-021448Х на товари корейського походження загальною вагою 5220,00 кг - бувші у використанні транспортні засоби у загальній кількості 4 одиниць, відправлення яких здійснено у контейнері № TCNU1168102, серед яких - транспортний засіб моделі «SONATA» (VIN: НОМЕР_2 ) вагою 1 305,00 кг, вартість якого на момент експорту складала 2 400,00 доларів США на умовах поставки FOB згідно з Інкотермс (у вартість не включено понесені витрати після переходу товару через поручні судна в порту відвантаження), експортером якого виступала компанія «KINOCO., LTD» (Інчхон, Республіка Корея), одержувачем/покупцем - «FREEDOMLOGISTICLLC» (ТОВ «ФРІДОМ ЛОГИСТИК»).

Відповідно до інформації, наявної на офіційному веб-сайті компанії «DHL» (www.dhl.com.ua), 06.07.2021 міжнародне експрес-відправлення документального характеру № 2769448592 доставлено на адресу одержувача.

Аналізом відомостей електронної митної системи Республіки Корея «UNI-PASS», представленої на веб-сайті https://unipass.customs.go.kr у вигляді перевірки факту експорту товарів з Республіки Корея за номером експортної декларації чи номером коносаменту, встановлено, що за експортною декларацією від 13.04.2021 № 23625-21-021448Х компанією «KINOCO., LTD» (Республіка Корея) згідно з коносаментом №SEL1095259A дійсно експортовано товари у кількості 4 одиниць вагою 5 220,00 кг, відправлення яких здійснювалось морським судном «SCO QINGDAO»з порту міста Інчхон (INCHEON).

За результатом проведеного аналізу інформації, наявної в інформаційних базах даних Державної митної служби України, зокрема - ЄАІС Держмитслужби та АСМО «Інспектор», встановлено, що 17.07.2021 в зоні діяльності Одеської митниці за митною декларацією типу ІМ/40/АА від 17.07.2021 № UA500030/2021/205994 оформлено та випущено у вільних обіг бувший у використанні транспортний засіб марки «HYUNDAI» модель «SONATA» (VIN: НОМЕР_2 ), заявленою вартістю 2 100,00 доларів США, одержувачем якого виступала громадянка України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

В зв`язку з чим, 29.09.2021 року працівниками Державної митної служби України відносно громадянки України ОСОБА_1 , складено протокол про порушення митних правил № 3471/10000/21, за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Судом встановлено, що підставою для порушення справи про порушення митних правил та складання протоколу відносно громадянки України ОСОБА_1 , стали висновки митного органу про наявність в діях останньої ознак порушення митних правил, а саме: переміщення транспортного засобу через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості.

Відповідно до ст.ст. 49, 58 МК України митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

Статтею 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до гл. 9 МК України, якою встановлені основні та другорядні методи визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яку заявляють декларант або уповноважена ним особа на підставі ч. 2 ст. 52 МК України.

В наданому суду протоколі зазначено про подання документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.

Встановлено, що компанією «KINO CO., LTD» (Північна Корея) було виставлено ОСОБА_1 рахунок за автомобіль марки «HYUNDAI» модель «SONATA» (VIN: НОМЕР_2 ) в розмірі 2100,00 доларів США, яка складалась з 1000 доларів США - доставка, 1100 доларів США - вартість автомобіля, з яким ОСОБА_1 було сплачено зазначену вартість автомобіля.

Згідно митної декларації ІМ40АА №UA500030/2021/205994 від 17.07.2021 р., одержувачем товару є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); декларантом виступає - ТОВ «КЛЕВЕР БРОК», і особою, відповідальною за фінансове врегулювання є - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

В графі 22 митної декларації зазначена вартість 2100,00 доларів США.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митне оформлення здійснено декларантом за митною декларацією ІМ40АА №UA500030/2021/205994 від 17.07.2021 р. в якій відомості про вартість вказані 2100,00 доларів США.

Митна вартість автомобіля, заявлена декларантом в митній декларації МД № UA500030/2021/205994, визначалась за резервним методом, який відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України застосовується виключно після процедури консультацій між митним органом та декларантом.

Згідно рахунку-фактури KR-1/3 від 21.04.2021, який міститься в матеріалах справи, вартість автомобіля марки «HYUNDAI» модель «SONATA» (VIN: НОМЕР_2 ) становить 2100 доларів США, що відповідає вартості вказаній декларантом.

Крім того, відповідно до листа компанії «KINO CO., LTD» (Північна Корея) встановлено, що компанія підтверджує дійсність інвойсу від 21.04.2021 № KR-1/3 на загальну суму 2100 доларів США, а також підтверджує надходження коштів від ОСОБА_1 , як оплату за поставлений автомобіль. Експортні декларації були направлені на адресу ТОВ «ФРІДОМ ЛОГІСТІК» виключно з метою відслідковування доставки, а вартість автомобіля вказана в експортних деклараціях складається з базової вартості автомобіля, яка сплачена покупцем, та витрат продавця на підготовку автомобіля до продажу, які компенсуються в разі їх експорту.

Відповідно рахунку-фактури KR-1/3 від 21.04.2021 ОСОБА_1 сплачено «KINO CO., LTD» 2100,00 дол. США, тобто внесено оплату вартості автомобіля саме в тому розмірі, як це зазначено.

Враховуючи викладене, митним органом не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 , були вчинені дії, які направлені на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю щодо дійсної вартості товару. Будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі, суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які, передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у матеріалах справи відсутні будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила протиправні дії та має нести відповідальність за дані, що містяться у митних деклараціях (товаросупровідних документах) на переміщення товарів на територію України, тобто за дії, що були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що провадження по справі відносно неї підлягає закриттю.

Апеляційна скарга не містить будь-яких доводів на спростування висновків суду про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак порушення вимог ч. 1 ст. 483 МК України у зв`язку з відсутністю об`єктивної та суб`єктивної сторін вказаного правопорушення, а твердження апелянта про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є безпідставними, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення умисних дій ОСОБА_1 спрямованих на переміщення товарів, задекларованих у митній декларації, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митниці як підстави для переміщення через митний кордон України підроблених документів, митним органом не надано.

А відтак, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують законність постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 , а тому підстави для зміни чи скасування цієї постанови відсутні.

Враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.

Оскільки судове рішення, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись положеннями ст. 294 КУпАП, ст. 458, 483 Митного кодексу України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року стосовно ОСОБА_1 без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.П. Худик