Справа №2-209-07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 лютого 2007 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді -Лисаченко М. І. при секретарі        - Киркач Г.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Красний Лиман цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2007 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1\4 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який повністю підтримала у судовому засіданні.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав повністю, згоден сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Згідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому вперше ІНФОРМАЦІЯ 1 року Краснолиманським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис НОМЕРІ (а.с.4).

Від сумісного життя сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_2народження, який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні (а.с.7).

Згідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач тимчасово на працює, інвалідом не являється, других осіб на утриманні не має.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших осіб. При цьому розмір аліментів на одну дитину відповідно до Закону України № 2901-IV від 22 вересня 2005 року, який набрав чинності 15 жовтня 2005 року, не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тому враховуючи матеріальне становище відповідача та його неповнолітнього сина, а також те, що відповідач не хворіє, працездатний, суд дійшов висновку про те. що позовні вимоги позивачки обгрунтовані і підлягають задоволенню повністю - відповідач має можливість виплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Крім того в порядку ст. 78 ЦПК України з відповідача в доход держави слід стягнути судовий збір у сумі 51 грн., а також на підставі пі ч.1 ст. 367 ЦПК України допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за 1 місяць.

Керуючись ст. ст. 180 - 183. 191 СК України, ст. ст. 10. 11. 60. 212 - 214. 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3народження, уродженця: ІНФОРМАЦІЯ4 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4народження, аліменти на утримання його неповнолітнього сина - ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження у розмірі 1\4 частини заробітку (доходу), але не меньше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 06.02.2007 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7 гривень 50 копійок, (одержувач: УДК у м. Донецьк, р/р 31216259700004. ЕДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ГУДКУ у Донецькій області).

Стягнути з ОСОБА_2в доход держави судовий збір у сумі 51 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за 1 місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.