Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області  в складі

          головуючого судді                         Гордійчук С.О.,

          суддів                                              Шеремет А.М., Хилевича С.В.,

          при секретарі                                  Приходько Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі на постанову Рівненського районного суду від 20 січня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі про зобов’язання відповідача вчинити певні дії,

                                                              ВСТАНОВИЛА :

           Постановою Рівненського районного суду від 20 січня 2010 року позов задоволено частково.

           Визнано дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України ‘’Про соціальний захист дітей війни’’за період 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року протиправними.

            Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України ‘’Про соціальний захист дітей війни’’, у вигляді підвищення на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України ‘’Про Державний бюджет на 2007 рік’’та Законом України ‘’Про Держаний бюджет на 2008 рік’’, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно, враховуючи раніше виплачене підвищення до пенсії за відповідні періоди та проводити нарахування такої надбавки надалі.

            В апеляційній скарзі відповідач вказує, що ним виконано функції по виплаті дітям війни у 2006 - 2008 роках надбавки до пенсії в повному обсязі, а підстав для визнання дій та бездіяльності протиправною у суду першої інстанції не було. Просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачеві в позові.

            Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

           Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому місцевий суд обгрунтовано врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр 2008 визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007 .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З          урахуванням зазначеного місцевий суд прийшов до вірного висновку, що з моменту визнання
неконституційними законів , які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" і до кінця року,
тобто з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач
був зобов'язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст.. 6 Закону "Про
соціальний захист дітей війни".

Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку , що місцевий суд відповідно до ч.7 ст. 9 КАС застосував аналогію закону і примінив до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи те, що постанова місцевого суду була ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. 197, 198, 200, 206 КАС України,  колегія суддів

                                                                          У Х В А Л И Л А :          

          Апеляційну  скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рівненському  районі відхилити.

          Постанову Рівненського районного суду від 20 січня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

          Головуючий :

            Судді: