Справа №2-199/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

02 квітня 2007 року                                                   м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі

головуючого - судді Драча Ю.І.,

при   секретарі - Будяшевській Д.В., Алексєєвої Ю.В., Дем"янчук Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ТОВ магазин «Дитячий світ» про внесення змін в запис трудової книжки про звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, де зазначив, що з 03.06.2005 року вона працювала контролером - ревізором у ТОВ магазин «Дитячий світ». В зв'язку з тим, що відповідач систематично не виплачував заробітну плату 05.05.2006 року позивач подав заяву на звільнення на підставі п.3 ст.38 КЗпП України та перестав виходити на роботу. 02.06.2006 року він отримав від відповідача по пошті наказ №83 «к» від 29.05.2006 року про його звільнення з роботи на підставі ч.4 ст.40 КЗпП України з 30.04.2006 року. Вважаючи вказаний наказ незаконним позивач просив визнати його не дійсним, змінити формулювання причин звільнення його з роботи в ТОВ магазин «Дитячий світ» із «звільнений за прогул без поважних причин п.4 ст.40 КЗпП України» на «звільнений за власним бажанням п.3 ст.38 КЗпП України», та дату звільнення з 30.04.2006 року на 05.05.206 року. Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 346,90 грн. заборгованості по заробітній платі, 1038 гривень вихідної допомоги, 346 гривні компенсації за час затримки розрахунку, 346 гривні компенсації за невикористану відпустку, 1200 гривень заподіяної моральної шкоди, яка виразилась в тому, що він був поставлений в скрутне фінансове становище, вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та ін..

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з викладених в ньому підстав. В частині стягнення заборгованості по заробітній платі відмовились від позову, та відмова була прийнята судом.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Суд за згодою позивача розглянув справу в заочному порядку, відповідно до глави 8 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 03.06.2005 року працював контролером - ревізором у ТОВ магазин «Дитячий світ» та відповідач несвоєчасно виплачував заробітну плату, що підтвердилось в судовому засіданні копією трудової книги та довідкою про заборгованість.

04.05.2006 року позивач в зв'язку з заборгованістю по заробітній платі подав заяву на звільнення згідно п.З ст.38 КЗпП України.

Наказом №88-«к» від 29.05.2006 року відповідач звільнив позивача за п.4 ст.40 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних.

Відповідно до п.З ст.38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку про т є, що відповідач неправомірно звільнив

позивача за п.4 ст.40 КЗпП України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконував законодавство про працю, а саме не своєчасно виплачував заробітну плату, та позивач скориставшись своїм правом подав відповідну заяву про звільнення. Разом з тим, відповідач не подав суду докази на підтвердження правомірності звільнення позивача п.4 ст.40 КЗпП України. В зв'язку з викладеним суд прийшов до висновку про правомірність вимог позивача про визнання недійсним наказу про звільнення за п.4 ст.40 КЗпП України, та зміну формулювання звільнення.

Відповідно до ст.44 КЗпП України суд стягує  відповідача на користь позивача вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку в розмірі і 308 гривень з розрахунку 346 (середній заробіток)х 3=1308 грн., та 346 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку (15,73(с.д.з.) х 22 (р.д.)=346 грн.), відповідно до ст. 117 КЗпП України.

Також є частково обґрунтованою і вимога позивача про відшкодування моральної шкоди, оскільки діями відповідача позивачу завдана така шкоди, яка виразилась в тому, що він не міг певний час користуватися своїми грошима, докладав додаткових зусиль для організації свого життя. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди на користь позивача суд враховує характер моральних страждань позивача, їх тривалість та визначає, що на користь позивача підлягає стягненню 400 грн.

Суд стягує з відповідача на користь позивача компенсацію в розмірі 346 гривні за невикористану відпустку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. п.3 ст.38, 44.117, 235, 237-1 КЗпП України ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд. -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати наказ №83 «к» від 29.05.2006 року про звільнення ОСОБА_1- контролер-ревізора відділу „Добрі ціни" ТОВ магазин «Дитячий світ» у зв'язку з прогулом без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України не дійсним.

Змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1- контролер-ревізора відділу „Добрі ціни" ТОВ магазин «Дитячий світ» із «звільнений за прогул без поважних причин п.4 ст.40 КЗпП України» на «звільнений за власним бажанням п.З ст.38 КЗпП України», та дату звільнення з 30.04.2006 року на 05.05.206 року.

Стягнути з ТОВ магазин «Дитячий світ» на користь ОСОБА_1вихідну допомогу у розмірі 1308 гривень, 346 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, 346 грн. компенсації за невикористану відпустку та 400 гривень на відшкодування моральної шкоди, а всього 2400 грн.

Стягнути з ТОВ магазин «Дитячий світ» на користь держави 68 гривень судового збору та 47 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для Корольовського районного суду м.Житомира.

Заочне рішення може бути переглянуте Корольовським райсудом м.Житомира за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.