УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22ц-20499/11 Головуючий у першій
Категорія – 26 (1 ) інстанції Тарасенко О.В.
Доповідач Барильська А.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Барильської А.П.,
суддів – Карнаух В.В., Ляховської І.Є.
при секретарі – Бадалян Н.О.
за участю: представника позивача – ОСОБА_2,
представника відповідача - відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» Юферевої Олени Миколаївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 09 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства « Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі – ВАТ «ПівнГЗК»), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди та просила суд стягнути з кожного з відповідачів на її користь по 60 500 грн. у відшкодування моральної шкоди та витрати по справі в сумі 150 грн. у зв’язку із професійним захворюванням.
Ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 09 листопада 2010 року за заявою представника позивача провадження в частині позовних вимог ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області закрито.
Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 09 листопада 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково: стягнуто з ВАТ «ПівнГЗК» на користь позивача 25 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави 30,0 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та 8,50 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ВАТ «ПівнГЗК» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог, у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема: суд при ухваленні рішення помилково застосував положення ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, оскільки відносини, які виникають із страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, що спричинили втрату працездатності, регулюються окремим спеціальним Законом; безпідставно встановив, що саме з вини ВАТ «ПівнГЗК » позивачу було спричинено моральну шкоду; не зазначив, якими саме діями чи бездіяльністю її завдано, коли і за яких обставин були вчинені зазначені дії і яким нормам вони суперечать; суд не врахував, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди ;позивачем не наданий висновок МСЕК про наявність факту спричинення йому моральної шкоди та судом не застосовано п.1.1. ст.1 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності, який передбачає , що факт спричинення моральної шкоди повинен бути встановлений комісією.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , в період з 01.09.1989 року по 06.11.2006 рік працювала на ВАТ «Півн ГЗК».
Висновком МСЕК від 22.08.2006 року позивачу було первинно встановлено 40 % втрати професійної працездатності, безстроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач винен у виникненні у позивача хронічного професійного захворювання.
Як вбачається з Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 21 від 07 серпня 2006 року, професійне захворювання у позивачки виникло внаслідок тривалої роботи в умовах впливу на організм шкідливих факторів запиленості повітря.
Згідно п.19 зазначеного Акту, винним в порушенні законодавства про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи є, також, керівництво підприємства відповідача.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Доводи відповідача про те, що суд невірно застосував до даних правовідносин положення ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки первинна втрата професійної працездатності була встановлена 22.08.2006 року.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Позивач обмежена в роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє її нормальних життєвих зв’язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту заподіяння їй моральної шкоди є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз’яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, суд врахував характер і тривалість страждань, стан здоров’я позивача, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а рішення суду повинно бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства « Північний гірничо-збагачувальний комбінат» відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 09 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: