Справа №2а-43/2007 p.
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 січня 2007 р. ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
в складі: головуючого судді Ковганича С.В.
при секретарі Крецу Т.О.
Розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни, мотивуючи свої вимоги тим, що вона являється вдовою загиблого військовослужбовця, і тому, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5-го травня, повинна надаватись разова грошова допомога в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком, як учаснику війни.
Однак, всупереч вимогам даного закону, та Конституції України, призначена грошова допомога, їй за 2004, 2005 роки виплачувалась не в повному обсязі.
У 2004 році відповідно до Закону України « Про державний бюджет України на 2004 р.» виплачено 65 грн., а у 2005 p., відповідно до Закону України « Про державний бюджет України на 2005 р.» виплачено 130 грн., як вдові загиблого ветерана війни.
Мінімальна пенсія за віком у 2004 р. відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.03. № 1058-IV була встановлена у розмірі 92,45 грн., а у 2005р., відповідно до Законів України « Про внесення змін до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 23.12.2004 р. № 2291- IV, та Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет на 2005р." її розмір складав 332 грн.
2
Таким чином, відповідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", їй згідно його розрахунків, мало бути виплачено у 2004 р. 92,45 грн. X 3 = 277,35 грн. грошової допомоги, а у 2005р. - 332,00 грн. X 3 = 996,00.
В зв'язку з цим, за 2004 - 2005 роки їй, як вдові загиблого військовослужбовця не доплачено - 1078,35 грн. разової грошової допомоги, і посилаючись на наведені обставини, просить суд, стягнути з відповідача зазначену суму коштів.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і попросила стягнути з відповідача на її користь 1078,35 грн. недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни.
Представник відповідача Петрунько С. О. позов визнав.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив:
Позивачка - ОСОБА_1 являється вдовою загиблого військовослужбовця, що підтверджується копією довідки №38, взамін посвідчення вдови загиблого військовослужбовця НОМЕР_1, виданого 19.09.2005 р. Тульчинським УПСЗН, а тому, згідно ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » має право на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком, яка має виплачуватися в строк до 5-го травня відповідного року.
Як випливає з пояснень позивачки, їй, як вдові загиблого ветерана війни в 2004 році виплачено 65 а в 2005 році зазначена допомога виплачена у розмірі - 130 грн.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03. № 1058-IV мінімальна пенсія за віком у 2004 р. була встановлена у розмірі 92,45 грн., а у 2005р., відповідно до Законів України « Про внесення змін до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 23.12.2004р. № 2291- IV, та Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет на 2005р." її розмір складав 332 грн.
Таким чином, у відповідності з положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивачці мало бути виплачено у 2004 році - 3 мінімальні пенсії за віком у розмірі - 92,45 грн., та у 2005 році - 5 мінімальних пенсій за віком у розмірі - 332 грн., що загалом мало складати 1078,35 грн.
В зв'язку з цим, відповідно до встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що позивачці, як вдові загиблого ветерана війни безпідставно не виплачено - 1078,35 грн. разової щорічної грошової допомоги, і вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", якими обмежено виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій - визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) Рішенням Конституційного Суду України N 20 - рп / 2004, від 01.12.2004 p., наслідком чого, згідно ч.2 ст. 152 Конституції України є втрата їх чинності.
Згідно ст. 22 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » та відповідно до п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів
3
України « Про державне мито», позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту », Рішенням Конституційного Суду України N 20 - рп / 2004 від 01.12.2004 p., ст. 11, 71, ч.3 ст.72, ст. 159, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1 - 1078,35 грн. недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як вдові загиблого ветерана війни.
З Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, стягнути в прибуток держави - 51 грн. судового збору
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Рішення вступило в законну силу 22 січня 2007 року.