А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
06.04.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів Марчука О.П. (головуючий), Машкаринця М.М., Стана І.В.
з участю прокурора – Cочки І.І., розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 24.12.2010 року , яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий , судимий:
-15.04.1977 року Черкаським районним судом за ст. 84 ч.2, 172 ,42 КК України (1960 року) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавлення права обіймати матеріально-відповідальні посади на три роки;
-19.05.1980 року Канівським районним судом Черкаської області міським судом за ст. 102 , 43 КК України (1960 року) на 3 роки шість місяців позбавлення волі ;
- 21.05.1984 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 141 КК України (1960 року) на 4 роки позбавлення волі ;
- 25.10.1984 року Пятихатинським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 140 КК України (1960 року) на 3 роки позбавлення волі ;
- 19.04.1990 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.1 ст. 86, ч.4 ст. 81, ст..ст.17-81 ч.3, ч.3 ст.81, ст. 89 ч.1 , ст.. 140 ч.3, ст.. 142 ч.2, ст. 141 ч.2 , ст.. 196-1 ч.2 КК України (1960 року) на 7 років позбавлення волі ;
- 22.09.1997 року Стрийським районним судом Львівської області за ст..17 ч.2, ч.3 ст. 215-3, ст. 81 ч.3 КК України (1960 року) на 8 років позбавлення волі ;
- 19.05.2006 року Франківським районним судом м. Львова за ч.3 ст. 185, ст.. 15, ст.289 ч.2, ст.70, ст.71 КК України на 6 років позбавлення волі ;
- 15.07.2010 року Яворівським районним судом Львівської області за ч.2, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 309, ст.70,71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі ;
- 23.11.2010 року Свалявським районним судом Закарпатської області за ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі ,
засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначеного судом за цим вироком і покарання призначеного вироком Свалявського районного суду від 23.11.2010 року, остаточно до відбуття призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі .
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу затримання – 21.02.2010 року.
Цивільний позов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь церковної громади православної церкви Святих Петра і Павла с. Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області 2100 гривень у покриття матеріальної шкоди .
За вироком ОСОБА_3 визнаний винуватим за вчинений злочин при таких обставинах.
14.12.2009 року приблизно о 02 годині 00 хвилин ОСОБА_3 з метою викрадення чужого майна , шляхом віджимання замків вхідних дверей проник в приміщення православної церкви Святих Петра і Павла, що розташована на вул.. Верховинській , № 1 в с. Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області , звідки викрав гроші в сумі 30 гривень, нагрудний хрест вартістю 2000 гривень , одеколон вартістю 46 гривень та дві пляшки вина вартістю по 12 гривень, заподіявши майнову шкоду на загальну суму 2100 гривень.
В апеляції засуджений не оспорює доведеність та правильність кваліфікації його діяння , але вважає, що покарання , призначене йому судом є надто суворим. Суд не врахував , що він вину свою у скоєному визнав повністю та щиро розкаявся . На підставі викладеного просить пом’якшити призначене йому покарання.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора про безпідставність апеляції, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція засудженого підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин апелянтом не оспорюються , внаслідок чого вони відповідно до ч.1 ст. 365 КПК України апеляційним судом не перевірялися.
Винуватість підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за встановлених судом першої інстанції обставин підтверджується сукупністю зібраних у справі , досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів . Дії ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, що при розгляді справи в апеляційному суді визнав і сам засуджений.
Доводи апеляції про призначення ОСОБА_3 занадто суворого покарання , колегія суддів задовольняє з таких підстав.
Покарання суд призначив у межах санкції цієї статті , але не в повній мірі врахував обставини, що його пом’якшують . З огляду на те, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, розкаявся, сприяв розслідуванню справи , апеляційний суд вважає за можливим пом’якшити призначене ОСОБА_3 судом першої інстанції покарання.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України , апеляційний суд Закарпатської області ,-
У Х В А Л И В :
апеляцію ОСОБА_3 задовольнити , вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 24.12.2010 року стосовно призначення ОСОБА_3 остаточного покарання за сукупністю вчинених злочинів змінити, пом’якшивши ОСОБА_3 призначене покарання.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом часткового складання покарань до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати покарання за вироком Свалявського районного від 23.11.2010 року, і остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначити – 5 ( п’ять ) років позбавлення волі. У строк покарання зарахувати покарання відбуте за вироком Свалявського районного від 23.11.2010 року .
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: