2-а-724/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         08.02.2011 року суддя Ленінського районного суду м. Вінниці Овсюк Є.М.,  розглянувши у скороченому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання діяння протиправним, зобов’язання нарахувати та виплатити надбавку та в подальшому, -

В С Т А Н О В И В:

          24.01.2011р. в суд звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці предметом якого є визнання діяння Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії) за період з 01.01.2006 року по теперішній час протиправними; зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці протягом 5 календарних днів з дня набрання чинності судовим рішенням нарахувати та виплатити у повному обсязі, позивачу, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 01.01.2006 року по теперішній час, а також нараховувати та виплачувати 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, у повному розмірі в подальшому.

Ухвалою від 25.01.2011 року по справі було призначено розгляд справи в порядку скороченого провадження.

07.02.2010 року до суду надійшло письмове заперечення проти позову в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

          Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позову виходячи з наступного.

          Позивач має статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»від 28.12.2007 р. внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

           Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року п.41 р.2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституційним (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

            Оскільки у 2010 році положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щодо розміру підвищення до пенсії дітям війни, не обмежувались та діють, а відповідач виплачував підвищення в заниженому розмірі, позовні вимоги в частині визнання діяння відповідача протиправним та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення є обґрунтованим.

             Однак, оскільки позивачем не чітко викладені вимоги позову, які не у повній мірі захищають порушене право позивача, суд, на підставі ч.2 ст. 162 КАС України, приймає іншу постанову, якою визнає дії відповідача щодо нарахування і виплати позивачу 30% підвищення до пенсії не у повному розмірі за період з 19.07.2010 року по день прийняття постанови суду протиправними та зобов’язує відповідача нарахувати та виплатити у повному обсязі, позивачу, як дитині війни, недоплачене 30% підвищення пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 19.07.2010 року по день прийняття постанови суду.

           При перерахунку пенсії позивача, відповідач має застосовувати розмір мінімальної пенсії визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, оскільки інший розмір мінімальної пенсії законами України не встановлений на що також звертав увагу Верховний Суду України при розгляді аналогічних справ.  

            Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в подальшому не відповідають змісту законодавства, оскільки судове  рішення  має   бути   наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, на що також звертав увагу Верховний Суд України при розгляді аналогічних справ.  

              Встановлення визначеного (протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності) строку перерахунку та виплати підвищення не може мати місце оскільки не грунтується на законі, і порядок виконання рішень судів визначений Законом України «Про виконавче провадження».   

Також для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи згідно, з ч. 2 ст. 99 КАС України встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В ч.1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки відповідачем з 2007 року нараховувалось та виплачувалось позивачу підвищення до пенсії, розмір пенсії та підвищення її влаштовував та не оскаржувався, суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду встановлений ст. 99 КАС України.

Позивач не повідомив суд про поважність причин пропущення строку звернення до суду, не надав докази в обґрунтування поважності причин пропущення строку, а тому наявні підстави для відмови у позові в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення пенсії 01.01.2006 року.

Відповідачем не доведено суду правомірність відмови в перерахунку пенсії позивачу, в свою чергу доводи позовної заяви знайшли підтвердження матеріалами справи, а тому суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню в межах строку позовної даності тобто з 24.07.2010 року.

            На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 159-163, 183-2 КАС України,  -

П О С Т А Н О В И В:

        Позов задовольнити частково.

        Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці,  щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 30% підвищення до пенсії не у повному розмірі за період з 24.07.2010 року по день прийняття постанови суду протиправними.

          Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці  нарахувати та виплатити у повному обсязі ОСОБА_1, як дитині війни, недоплачене 30% підвищення пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 24.07.2010 року по день винесення судом постанови.

         В задоволенні решти вимог позову –відмовити.

Постанова суду набуває законної сили, якщо протягом десяти днів з дня її отримання  не було подано апеляційної скарги.

         Суддя: