Справа №2-а-781/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03.02.2011 року                                                                                                                   м.Вінниця

Суддя  Ленінського  районного суду м. Вінниці Овсюк Є.М. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Вінниці про перерахунок пенсії, -  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Вінниці про перерахунок пенсії.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і є інвалідом ІІ групи в зв’язку з захворюванням, пов’язаним з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач звертався із заявою до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця з проханням провести перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст.ст. 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”. Листом від 16.02.2010 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця відмовило в перерахунку пенсії, посилаючись на Постанову КМУ №530 від 28.05.2008 року та Постанову КМУ №654 від 16.07.2008р. ”Про підвищення розмірів пенсії і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету”. Вважає, що відмова відповідача у здійснені йому перерахунку пенсії з урахуванням вище вказаних статей є протиправною, тому змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою від 27.01.2011 року по справі було призначено розгляд справи в порядку скороченого провадження.

02.02.2011 року до суду надійшло письмове заперечення проти позову в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини відповідно до яких вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення

Позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України м. Вінниці. Він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС віднесеного до категорії І, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та у зв’язку із захворюванням, пов’язаним з виконанням роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС йому встановлена ІІ група інвалідності.

Листом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця відмовило в перерахунку пенсії з огляду на відсутність підстав для такого перерахунку.

Відповідно до ст.49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року пенсія особам віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюється у вигляді: а) державної пенсії;б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: 2-0ї групи 75 %, 3-ої групи-50% мінімальної пенсії по віку.

Ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 передбачено, що пенсія для осіб віднесених до 1-ої категорії інвалідів 3 групи у яких встановлений зв’язок захворювання з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, не повинна бути нижче 6 мінімальних пенсій по віку.

Ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії передбачений ч.4 с. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

П.1 ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відзначено, що мінімальний розмір пенсії по віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 справа №1-21/2005 і рішення  Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 встановлено: Закон України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року визначає основні положення про реалізації конституційного права громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і охорону їх життя і здоров’я, оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожний має право на безпечну для життя і здоров’я  навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Законом України №231-V від 05.10.2006 року, що набрав чинності з 31.10.2006 року внесені зміни до статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року, яким визначені основні положення реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі ст.50 Конституції України, згідно якої кожний має право на безпечну для життя і здоров’я  навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Ст.46 Конституцією України передбачено: „громадяни України мають право на соціальний захист...Пенсії і інші види соціальних виплат...не нижче за прожитковий мінімум встановленого законом”

Згідно п.1ст.1 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії”№3017-ІІІ від 05.10.2000 року передбачив, що державні соціальні гарантії встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами і іншими нормативно-правовими актами, забезпечуючи рівень життя не нижче за прожитковий мінімум.

Таким чином, право  позивача прямо встановлено Конституцією України та Законом України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року.

Крім того, вказане право гарантовано ст. 17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні  соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги.

          Частина 1 ст. 17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»зазначає, що соціальні гарантії встановлюються тільки законам з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

          При здійсненні перерахунку пенсії  відповідач повинен керуватися ст.ст. 49, 50,ч.4 ст.54, ст.67 спеціального закону «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- враховуючи загальні засади пріоритетності Законів над урядовими нормативними актами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи згідно, з ч. 2 ст. 99 КАС України встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В ч.1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідачем не доведено суду правомірність відмови в перерахунку пенсії по інвалідності позивачу, в свою чергу доводи позовної заяви знайшли підтвердження матеріалами справи, а тому суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають частковому задоволенню, тобто в межах строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, ст. 87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” №3108-ІV від 17.11.2005 року, Постановою КМУ„Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №894 від 13.07.2004 року, ст.ст. 8, 9, 18, 71, 158-163, 167 КАС України ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці щодо відмови у виплаті пенсії ОСОБА_1 по інвалідності в повному обсязі відповідно до ст. 50, ч.4 ст.54, ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій у відповідності до ст. 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи” №796-12 із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 75 % мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом починаючи з 25.07.2010 року .

В решті позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ: