Справа №2-а-752/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.02.2011 року                                                         Ленінський  районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого  Овсюка Є.М.,

   при секретарі Маценко О.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Комінтернівського взводу ДАІ Сорочан Олега Георгійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора ДПС Комінтернівського взводу ДАІ Сорочан Олега Георгійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.  

Позов мотивований тим, що 29 грудня 2010 року, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Мерседес»д.н.з. НОМЕР_1, рухався по автодорозі «Київ-Одеса», та на 450-му кілометрі був зупинений інспектором ДПС ДАІ - Сорочан О.Г. Останній, після перевірки усіх документів, повідомив позивача, що він порушив Правила дорожнього руху, а саме перевищив встановлену дозволену швидкість руху, при цьому демонструючи йому числовий показник екрана радарного приладу. Позивач заявив відповідачу, що швидкісних режимів не порушував та те, що заявлена швидкість не могла належати його автомобілю. Проте, Відповідач не зволікаючи склав Протокол та виніс Постанову серія ВН № 502695 по справі про адміністративне правопорушення від 29.12.2010 року не зважаючи на заперечення та пояснення позивача. Постановою Відповідача серія ВН № 502695 по справі про адміністративне правопорушення від 29.12.2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення  у зв'язку з тим, що він порушив п. 12.9 Правил дорожнього руху, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.  Проте такі скороспішні висновки та дії Відповідача є необґрунтованими, так як позивач не порушував допустиму швидкість та рухався зі швидкістю не більше 70 км/год, при тому що згідно п.12.6 ПДР дозволена швидкість була 110 км/год.

В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву в якій просить суд розглянути справу у його відсутність. Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Суд, вирішив розглянути справу у  відсутність позивача та відповідача в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 29.12.2010 року ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_1 на 450 км автодороги Київ –Одеса перевищив швидкість руху на 30 км/год.

29.12.2010 р. інспектором було винесено постанову серії ВН № 248346, якою  ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

          Відповідно до п. 7.1.6. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України працівник ДПС при несенні служби зобов’язаний, зокрема, попереджати адміністративні правопорушення у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу.  

Відповідно до «Інструкції з діяльності  підрозділів ДПС Державтоінспекції МВС  України»,затверджену наказом МВС України від 13.11.2006 №1111 відповідно до п.12.2 останньої нагляд за дорожнім рухом може бути відкритим, прихованим та змішаним. В даному випадку Державтоінспекцією здійснювався саме прихований нагляд, тому відповідно до статті 251 КУпАП згідно якої «доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа (в даному випадку інспектор Державтоінспекції у Вінницькій області) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Згідно цієї ж статті такими даними в тому числі є показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відео запису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, застосування яких передбачено також вище зазначеною інструкцією.  

Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, статтею 68 Конституції України, як нормативно-правового акту, який має вищу юридичну силу, визначено: «кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів.

Зважаючи на ту обставину, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, характеризується наявністю прямої форми вини, суд вважає, що при  винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення інспектором дорожньо - патрульної служби не повністю з’ясовано обставини справи та наявність усіх складових ознак адміністративного правопорушення.

При винесенні рішення в справах адміністративного судочинства суд керується кодексом адміністративного судочинства, відповідно до якого і приймає рішення, зокрема ст. 159 даного Кодексу, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.    

Згідно ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.2  ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в судове засідання не з’явився, правом на доказування правомірності своїх дій не скористався, що на переконання суду та з врахуванням змісту позову та вимог ч.2 ст.71 КАС України є підставою для задоволення позову в частині скасування постанови.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доведенні, а тому підлягають задоволенню, оскільки на переконання суду  обставини, які наведені в постанові по справі про адміністративне правопорушення не підтверджені жодними доказами, що в свою чергу вказує на те, що позивач був притягнутий оспорюванню постановою до відповідальності за порушення, яке фактично не скоював.

На підставі викладеного та керуючись ст. 11, 69, 71, 86, 158 - 163 КАС України, суд,-  

ПОСТАНОВИВ:

           Позов задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії    ВН № 502695 від 29.12.2010 року інспектора ДПС Комінтернівського взводу ДАІ Сорочан Олега Георгійовича про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень на ОСОБА_1.

Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.            

Суддя: