АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-790/11                                                                       Головуючий у 1-й інстанції:                                                                                                     

                                                                                                                                     Тютюник М.С.                                                   

               Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

                            УХВАЛА

                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 року                                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                         Денисенко Т.С.,

Суддів:                                    Коваленко А.І.,

                                               Кримської О.М.,

При секретарі:                    Коверзнєві М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2010 року по справі за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»до ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,

                                         ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року  ЗОКС  «Довіра»звернулась до суду з позовом  до ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.

В позові зазначено, що 01.10.2002 року ОСОБА_4 уклала кредитний договір № 833 із Запорізькою обласною кредитною спілкою „Довіра" та  отримала кредит в розмірі 4000 грн. строком на 10 місяців на збільшення оборотних засобів.

Відповідно до  п. 1 кредитного договору позичальник повертає кредит протягом зазначеного в договорі строку і сплачує 4 відсотка щомісячно наперед від залишку суми неповерненого кредиту.

На даний час, відповідачка отриману суму кредиту повернула частково в розмірі 1782 грн. (остання сплата - 23.08.2007 року), встановлені договором відсотки за користування кредитом сплатила також частково у сумі 1001 грн. (остання сплата - 23.08.2007 року). Тобто, відповідачка в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернула, чим спричинила Кредитній спілці збитки.

Просили розірвати кредитний договір та стягнути з ОСОБА_4 на користь кредитної спілки суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 9769,08 грн., а також судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2010 року позов задоволено. Розірвано кредитний договір № 833 від 01.10.2002 року, укладений між Запорізькою обласною кредитною спілкою «Довіра»та ОСОБА_4.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»суму заборгованості за кредитом у розмірі 9769 грн. 08 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а також судовий збір у розмірі 97 грн. 69 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, заперечення представника позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом установлено, що 01.10.2002 року ОСОБА_4 уклала кредитний договір № 833 із Запорізькою обласною кредитною спілкою „Довіра" та  отримала кредит в розмірі 4000 грн. строком на 10 місяців на збільшення оборотних засобів.

Відповідно до  п. 1 кредитного договору позичальник повертає кредит протягом зазначеного в договорі строку і сплачує 4 відсотка щомісячно наперед від залишку суми неповерненого кредиту.

ОСОБА_4 отриману суму кредиту повернула частково в розмірі 1782 грн. (остання сплата - 23.08.2007 року), встановлені договором відсотки за користування кредитом сплатила також частково у сумі 1001 грн. (остання сплата - 23.08.2007 року).

У зв’язку з цим утворилася заборгованість в сумі 9769,08 грн., яка складається із суми основного боргу по кредиту 2218 грн., суми нарахованих та несплачених  процентів за користування кредитом 7551,08 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.4).

Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, доводи та заперечення сторін, дав належну юридичну оцінку наданим суду доказам в їх сукупності та дійшов до правильного висновку про задоволення позову відповідно до вимог ст. ст. 526, 610, 612, 629 ЦК України.

Доводи апелянта про те, що вона 23.08. 2007 року не сплачувала грошові суми в погашення заборгованості, тому позивач пропустив строк позовної давності для звернення з позовом до суду безпідставні. Згідно з п.6 укладеного кредитного договору, цей договір діє до повного повернення позичальником всіх сум по кредиту і сплати належних процентів, а також можливої пені, штрафу. До того ж, оплата ОСОБА_4 23.08. 2007 року грошових коштів в рахунок погашення заборгованості підтверджується копіями прибуткових касових ордерів (а.с.5-зворот).  

З огляду на викладене, рішення суду відповідає матеріалам справи та закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.  307, 308, 313, 314, 317   ЦПК України, колегія суддів -  

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4  відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: