Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1828/11 Головуючий у 1 інстанції: Галущенко Ю.А.
Суддя-доповідач: Дзярук М.П.
У Х В А Л А
28 березня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
Суддів: Дзярука М.П.
Дашковської А.В.
При секретарі: Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника в особі представника ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2011 року про відмову в роз’ясненні рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ домоволодіння в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про поділ домоволодіння в натурі, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ домоволодіння в натурі, в якому просила провести поділ домоволодіння по АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_3 відповідно до часток у праві спільної часткової власності.
В процесі розгляду справи 02.04.2008 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_5 про поділ домоволодіння в натурі, в якому просила виділити в натурі належну їй частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до її ідеальної частки та визнати за нею право власності на виділену частину домоволодіння.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2009 року позов ОСОБА_5 задоволено.
Розділено в натурі домоволодіння АДРЕСА_1. Виділено ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1: житловий будинок літера Б загальною площею 44,8 кв.м., частину житлового будинку літера А: приміщення 1-4 площею 12,3 кв.м., приміщення 1-6 площею 11,1 кв.м.; надвірні будови: прибудову літера б, прибудову літера б1, ганок до прибудови літера б, частину прибудови літера а, прибудову літера а1, ганок до прибудови літера а, козирок до прибудови літера а, навіс літера К, вбиральню літера Г, гараж літера В, ворота №3, частину водогону №2, частину водоміру №2, частину замощення №1, хвіртку №4 та визнано за нею право власності на 71/100 частину зазначеного домоволодіння.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 компенсацію зменшення ідеальної частки в домоволодінні в сумі 5439 грн.
Виділено ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2: частину житлового будинку літера А: приміщення 1-5 площею 24,5 кв.м.; надвірні будови: частину прибудови літера а, погріб літера пг під літерою А, паркан №1, частину водогону №2, частину водоміру №2, частину замощення №1та визнано за нею право власності на 29/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1.
Для здійснення другого варіанту розділу в натурі домоволодіння зобов’язано ОСОБА_5 за власний рахунок закласти дверні проходи між приміщенням 1-1 та 1-2; в приміщенні 1-5 облаштувати перегородку завтовшки 0,15 м. з дверним отвором, обладнавши таким чином приміщення –коридор площею 6,4 кв.м., кімнату площею 17,4 кв.м.; для виходу з частини будинку в наново облаштованому коридорі площею 6,4 кв.м. замість віконного отвору облаштувати дверний проїм з установкою подвійних дверей; в приміщенні 1-2 обладнати кухню; закласти існуючий вихід з будинку, в наново облаштованому коридорі площею 6,4 кв.м. облаштувати кухонний отвір; обладнати квартири АДРЕСА_1та АДРЕСА_2 окремою системою опалення, водопостачання і електропостачання; горищне приміщення розділити згідно варіанту розділу жилого будинку без облаштування перегородки.
Зобов’язано ОСОБА_5 проведення реконструкції будинку погодити з управлінням архітектури та містобудування Запорізької міської ради, ДЗ «Шевченківська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Запоріжжя», Шевченківським районним відділом головного управління МВС України в Запорізькій області.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати в сумі 686,53 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 686,53 грн.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 червня 2009 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2009 року залишено без змін.
31 січня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про роз’яснення рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2009 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2011 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз’яснення рішення суду відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 в особі представника в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, судом неправильно застосовані норми процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви по суті.
Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 в особі представника в особі представника ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 221 ЦПК України передбачено, що якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в заяві від 05 січня 2011 року просила роз’яснити рішення суду в частині його виконання та фактично змінити його зміст.
Відмовляючи у задоволенні заяви про роз’яснення рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вказане роз’яснення змінює по суті зміст судового рішення.
Такий висновок відповідає фактичним обставинам справи та положенням статті 221 ЦПК України.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду про відмову роз’яснити рішення постановлена з додержанням процесуальних норм права, у відповідності з вимогами закону та не має підстав для її скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника в особі представника ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: