Судове рішення #14362871


Апеляційний суд Запорізької області

 

Справа № 22- 679/11                                                       Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В.

                                                                                                      Суддя-доповідач: Дзярук М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

              28 березня  2011 року                                                                    м. Запоріжжя

                 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

                         Головуючого:           Крилової  О.В.

                            Суддів                         Дзярука М.П.

                                                                Дашковської А.В.

                           При секретарі:             Черненко А.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3,  головного  редактора газети Запорізька Січ»ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду  м. Запоріжжя від 27 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Редакції газети «Запорізька Січ»про захист авторських прав та стягнення компенсації, -

                    

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Редакції газети «Запорізька Січ»про захист авторських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначила що у 2006 році відповідачем було опубліковано 4 її статті, одночасно, без її попередження та згоди, зазначені матеріали були розміщені на сайті газети. Авторська винагорода була їй виплачена лише за публікацію в газеті у розмірі значно меншому, ніж це передбачено діючим законодавством. Вважає, що зазначеними діями відповідач порушив її авторське право.

З огляду на зазначене просила стягнути з відповідача на її користь  компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 20 мінімальних заробітних плат.

В процесі розгляду справи 13.12.2010 року ОСОБА_3 подала до суду уточнений  позов (а.с.78-80) в якому доповнила позов вимогою про зобов’язання відповідача опублікувати в газеті «Запорізька Січ»дані про допущені порушення авторського права, в тому числі про неузгоджених зміненнях тексту та просила додатково стягнути з відповідача на компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

     Рішенням Жовтневого районного суду  м. Запоріжжя від 27 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

  Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, має місце невідповідність обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

    Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник  редакції  газети «Запорізька  Січ« ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, має місце невідповідність обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким  відмовити  у задоволені  позовних  вимог ОСОБА_3

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга  ОСОБА_3, головного  редактора газети «Запорізька Січ» ОСОБА_4

  Згідно  ч.1 п.1 ст.307  ЦПК України апеляційний  суд має право постановити  ухвалу про відхилення апеляційної скарги і  залишає  рішення без  змін.

  Відповідно до  ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.  

  Ухвалюючи рішення про відмову в   задоволенні позову, суд виходив із  того, що в даному випадку чотири статті позивача є об’єктами авторського права і  відповідач за їх опублікування повинен був сплатити авторську винагороду о розмірі не меншому  мінімальної ставки винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав,   однак  пропустив строк позивної давності.   

   Колегія суддів погоджується із вказаними   висновками, так як вони   належним чином   обґрунтовані  та  відповідають вимогам закону.

     Судом встановлено, що 23 лютого 2006 року  у номері  39-42 газети "Запорізька січ"  на сторінках  16-17  в рубриці "екватор номера"  було опубліковано  статтю за підписом  ОСОБА_2 "возьму дельтоплан в хорошие руки".    11 травня  2006 року  у номері  95-97 газети "Запорізька січ"  на  на сторінці 6 в рубриці "картинки з натури" було опубліковано  статтю за підписом ОСОБА_2   "нет преград для пешеходов".   23 травня  2006 року  у номері   104 газети "Запорізька січ"  на  сторонці 7 в рубриці "картинки з натури" було опубліковано  статтю за підписом  Н.Лукахіної "путь к вокзалу  и назад".  29 червня  2006 року  у номері   128- 130  газети "Запорізька січ"  на  сторінці 3 в рубриці "транспорт" було опубліковано  статтю за підписом  ОСОБА_2 "за что платить в полтора раза більше?".   Ці статті також були розміщені на сайті газети "Запорізька січ" .    

  Відповідно до платіжних відомостей  №12 від 03.03.2006 року, №31 від 02.06.2006 року, №36 від 03.07.2006 року   ОСОБА_3  отримала авторський гонорар  у розмірах, відповідно,   10,44 грн., 13,92 грн., 4,35 грн., за вказані статті.    

   Згідно ст. 433 ЦК України  об'єктами авторського права є твори, а саме:    

1) літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори;  твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори;  твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;  збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;    

2) комп'ютерні програми;    

3) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;    

4) інші твори.    

2. Твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.    

  Статтею 434 ЦК України передбачено, що не є об'єктами авторського права:    

1) акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;    

2) державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади;    

3) повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;    

4) інші твори, встановлені законом.    

   Відповідно до ст. 8,33 Закону України "Про авторське право та суміжні права" об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:    

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

   Згідно з положенням про гонорарний фонд газети "Запорізька січ"   гонорар виплачується як штатним та і позаштатним авторам.  Під час розподілення гонорарного фонду беруться до уваги: художня майстерність, обсяг виконаної роботи, актуальність матеріалу, оперативність виконаної роботи, жанр публікації

  Договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).   .   

Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди).    

   Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.    

    Постановою КМ України від 18 січня 2003 р. N 72 затверджені мінімальні ставки винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав.    

  Тому суд вважає, що вищевказані чотири статті є об’єктами авторського права і  відповідач за їх опублікування повинен був сплатити авторську винагороду о розмірі не меншому  мінімальні ставки винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав.

     На позовні вимоги майнового характеру, застосовується загальний строк позовної давності, визначений ЦК.    

  Статтею 257 ЦК України  передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.    

  Суд  першої інстанції  правильно  прийшов до висновку, що  початок перебігу строку звернення до суду у позивача  виник  з  моменту офіційного опублікування  Постанова КМ України від 18 січня 2003 р. N 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав" яка офіційно опублікована в газеті "Урядовий кур’єр"  в лютому 2003 року, а не з  моменту коли вона дізналася про існування  цієї  постанови.          

    Зокрема, суд врегулював спірні правовідносини, застосувавши ст.433, 434 ЦК України ст. 8,33 Закону України "Про авторське право та суміжні права", з системного аналізу яких слідує, що    опубліковані  статті ОСОБА_3 в газеті «Запорізька  правда» є  об’єктами  авторського права.    

     Доводи апеляційної  скарги  головного  редактора  газети«Запорізька правда»ОСОБА_4  проте, що публікації ОСОБА_3 не є об’єктами авторського права  є безпідставні   та спростовуються  матеріалами справи  та дослідженими доказами.

      Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дос лідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

        Доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення суду.


Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  -  відхилити.

Апеляційну скаргу головного  редактора газети Запорізька Січ»ОСОБА_4 -  відхилити.  

Рішення Жовтневого районного суду  м. Запоріжжя від 27 грудня 2010 року у цій справі   залишити без змін.

  Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.


Головуючий:

                  Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація