2-690/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 року                                                             Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого -                            судді Мармаша В.Я.

при секретарі -                               Орловській К.А.

за участю представник позивача -           ОСОБА_1

представника відповідача -                    Ікавого М.Р.

представника третьої особи -                    Солтиса Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія”, третьої особи без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство „Фольксбанк” про стягнення суми страхового відшкодування, суд,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, яким просив стягнути з останнього суму страхового відшкодування в розмірі 45231,79 грн. Позов мотивує тим, що 16.12.2009р. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому автомобіля марки „Хюндай ” д.н.з. НОМЕР_1, алкоголь в його крові під час ДТП був відсутній, що підтверджується біохімічним аналізом крові № 211 від 16.12.2009р. За умовами договору страхування від 07.07.2009р. № 5-1307/09.047, укладеного із відповідачем, останній зобов’язаний був у разі настання страхового випадку відшкодувати йому суму завданий збиток в межах страхової суми. Згідно висновків автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу становить 44361,79 грн. Вартість послуг з евакуації автомобіля становить 870 грн., що також відлягають стягненню з відповідача. Відмову відповідача листом № 508 від 16.04.2010р. у виплаті йому страхового відшкодування вважає необґрунтованою, оскільки під час чи до ДТП його автомобіль як таксі не використовувався. Працівником відповідача були зроблені фотографії із касетоном таксі на даху його автомобіля лише через півроку після настання страхового випадку, коли автомобіль вже був частково відремонтованим. Як на підставу задоволення вимог посилається на положення договору страхування, ст.ст. 20, 25 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 979, 990 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача Ікавий М.Р. проти позову заперечив та пояснив, що згідно п. 24.2. Договору та п. 6.10 Правил добровільного страхування наземного транспорту до страхових випадків не відносяться і виплата страхового відшкодування не здійснюється при знищенні, пошкодженні, втраті транспортного засобу внаслідок використання страхувальником без письмового погодження страховика транспортного засобу в діяльності, пов’язаній з перевезенням пасажирів та вантажів (як таксі), незалежно від реєстрації такої діяльності в державних органах. Проте, як свідчать зроблені фотографії автомобіля марки „Хюндай ” д.н.з. НОМЕР_1 на пр. Свободи у м. Львові, такий використовувався в якості таксі, що й було підставою відмови у виплаті страхового відшкодування. Крім того, позивач безпідставно включив у суму страхового відшкодування передбачену у договорі безумовну франшизу в розмірі 0,5 % від страхової суми, яка в п. 12 визначена у розмірі 74 000 грн., та послуги із евакуації транспортного засобу в розмірі 870 грн., що не передбачено договором страхування.

У судовому засіданні представник третьої особи без самостійних вимог ПАТ „Фольксбанк” Солтис Б.М. позов підтримав та пояснив, що ПАТ „Фольксбанк” із позивачем був укладений кредитний договір № KFS0664 від 08.07.2008р. на придбання останнім автомобіля марки „Хюндай” д.н.з. НОМЕР_1. При цьому згідно умов кредитного договору та умов договору страхування від 07.07.2009р. № 5-1307/09.047 в першу чергу як вигодонабувач вправі одержати страхове відшкодування ПАТ „Фольксбанк”. Оскільки позивач не має заборгованості за кредитним договором № KFS0664 від 08.07.2008р., ПАТ „Фольксбанк” не пред’являє самостійних вимог на предмет спору й не заперечує проти стягнення суми страхового відшкодування на користь позивача.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 215 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання страхової події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що між позивачем та третьою особою укладено кредитний договір № KFS0664 від 08.07.2008р., згідно якого позивачу було надано кредит в розмірі 15165 доларів США строком на 7 років з відсотковою ставкою 13% річних для придбання автомобіля марки „Хюндай” д.н.з. НОМЕР_1. В рахунок забезпечення виконання зобов’язання вказаний автомобіль було передано у заставу ПАТ „Фольксбанк”.

07.07.2009р. між відповідачем як страховиком за договором та позивачем як страхувальником був укладений договір № 5-1307/09.047 добровільного страхування наземного транспорту автомобіля марки „Хюндай” д.н.з. НОМЕР_1, вигодонабувачем за яким виступив ПАТ „Фольксбанк”.

Як встановлено постановою Личаківського районного суду м. Львова від 04.02.2010р., ОСОБА_4 16.12.2009р. о 18 год. 45 хв. в м. Сколе по вул. Кн.Святослава, керуючи автомобіля марки „Хюндай” д.н.з. НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував стану дорожнього покриття, внаслідок чого здійснив дорожньо-транспортну пригоду, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п.19.1 договору страхування така подія кваліфікується як страхова подія „ДТП”. Згідно п.12 страхова сума за цим договором становить 74 000 грн. Відповідно до п.23.4 договору страхування страхове відшкодування не може перевищувати розміру реальних збитків. Розмір збитків при настанні страхового випадку визначається страховиком у відповідності до положень та вимог чинного законодавства України, що регулюють питання оцінки наземних транспортних засобів з врахуванням умов договору страхування щодо франшизи на підставі результатів огляду пошкодженого транспортного засобу, проведеного страховиком або іншими особами за дорученням страховика. Згідно п.3.2.3 договору безумовна франшиза за договором визначена в розмірі 0,5 % від страхової суми, що становить 370 грн. При цьому включення у суму страхового відшкодування послуг із евакуації транспортного засобу умовами договору страхування не передбачено.

Як вбачається із висновків експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту, проведеного на замовлення страховика, № 676 від 11.01.2010р. та № 41 від 22.02.2010р., вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 44361,79 грн. Належний до сплати розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи становить 43991,79 грн. Наявність підстав та виконання позивачем умов виплати страхового відшкодування у повному розмірі, визначеному договором страхування, вбачається із наданих суду копій документів, зокрема, письмових заяв страхувальника на ім’я відповідача із необхідними додатками, передбаченими договором страхування.

Посилання відповідача як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування на п. 24.2. договору страхування щодо обмеження діяльності, пов’язаної з перевезенням пасажирів та вантажів (як таксі), незалежно від реєстрації такої діяльності в державних органах, та дані фотознімків автомобіля марки „Хюндай ” д.н.з. НОМЕР_1 на пр. Свободи у м. Львові із касетоном таксі на даху автомобіля, суд вважає необґрунтованими. Жодних доказів використання автомобіля марки „Хюндай” д.н.з. НОМЕР_1 під час чи до ДТП як таксі відповідачем не представлено. Не є такими фотознімки автомобіля, долучені до матеріалів справи, оскільки зроблені такі в значно пізніший період після ДТП, що визнав у судовому засіданні й представник відповідача. При цьому, як вбачається із листа ТУ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області від 12.04.2010р. № 1495, станом на 12.03.2010р. ОСОБА_4 із заявою про видачу ліцензії до ТУ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області не звертався. Інформації щодо діючої ліцензійної картки на транспортний засіб „Хюндай” д.н.з. НОМЕР_1 немає. Крім того, із особистих пояснень позивача, даних у судовому засіданні, які відповідачем жодним чином не спростовані, вбачається, що позивач ні під час, ні до ДТП як таксі автомобіль марки „Хюндай ” д.н.з. НОМЕР_1 не використовував.

Оскільки представник третьої особи ПАТ „Фольксбанк” у судовому засіданні підтвердив, що банк як вигодонабувач за договором страхування не заявляє самостійних вимог на предмет спору й не заперечує проти стягнення суми страхового відшкодування на користь позивача, так як зобов’язання ним за кредитним договором виконується належним чином, а тому на підставі п. 23.17 договору страхування страхове відшкодування в сумі 43991,79 грн. повинно бути виплачено позивачу –страхувальнику за договором.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із положень ст.ст. 88-89 ЦПК України, зокрема, із того, що позов задоволено частково на 97,26 %.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 89, 169, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 581, 589, 622, 979, 990 ЦК України, ст.ст. 20, 25 Закону України „Про страхування”, –

в и р і ш и в:

Позов –задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” на користь ОСОБА_4 43991,79 грн. страхового відшкодування та 556,63 грн. сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст. 294,296 ЦПК України.

          Суддя                                                                                                    Мармаш В.Я