Справа №1-48/11 рік

ПОСТАНОВА

І м е н е м   У к р а ї н и

25 березня 2011 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого - суддіДжала С. Ю.

при секретарі -Рушеляк Г.С.

з участю прокурора- Демчук Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та

жителя с.Арламівська Воля Мостиського району Львівської області,

українця, гр-на України,  з професійно-технічною освітою, неодруженого,

працюючого на момент вчинення злочину різноробочим у Львівському будівельному управлінні №1 Львівської залізниці, що знаходиться по вул.Левандівській, 30 у м.Львові, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Перебуваючи з 03.03.2008р. на обліку у Мостиському районному центрі зайнятості як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю, підсудний ОСОБА_3 з квітня 2008р. влаштувався на роботу різноробочим у Львівське будівельне управління №1 Львівської залізниці, що знаходиться по вул.Левандівській, 30 у м.Львові, і перебуваючи у трудових відносинах та отримуючи заробітну плату, не повідомив про факт працевлаштування  Мостиський районний центр зайнятості, куди і на далі подавав неправдиву інформацію про те, що ніде не працює, продовжував перебувати на обліку та незаконно, шляхом обману, до лютого 2009р. отримував допомогу по безробіттю, чим своїми діями спричинив державі матеріальні збитки на загальну суму 4404 гривні 76 коп.          

В судовому засіданні підсудний вину визнав повністю і пояснив, що 03.03.2008р. подав заяву у Мостиський районний центр зайнятості для отримання статусу безробітного, де був поставлений на облік як безробітний. З вказаного часу, перебуваючи на обліку як безробітний, кожного місяця отримував допомогу по безробіттю у межах 350-500 гривень, при цьому кожного місяця ходив у центр зайнятості на реєстрацію як безробітній. Вказаних грошей на прожиття йому не вистачало та у квітні 2008р. влаштувався працювати різноробочим у будівельне управління № 1 Львівської залізниці, де пропрацював до жовтня 2008року. При цьому кожного місяця отримував там заробітну плату у межах 2000 грн. Після того, як влаштувався працювати, не повідомив про це центр зайнятості, тобто працівника, в якого кожного місяця реєструвався, а далі продовжував стояти на обліку як безробітний та отримував допомогу по безробіттю. У лютому місяці 2009р. його було знято з обліку у центрі зайнятості, оскільки повідомив про факт свого працевлаштування. Отриману незаконно допомогу по безробіттю повернув.          

Враховуючи те, що підсудний свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, останній та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, та роз’яснивши їм положення ст.299 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих фактичних обставин справи в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх  в сукупності, суд знаходить винність  підсудного доведеною повністю. Вважає, що дії підсудного вірно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, оскільки він шляхом обману заволодів чужим майном (грошима).   

Суд враховує, що підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки, усунувши таким чином заподіяну шкоду, позитивно характеризуються за місцем проживання, ніде не працює, а також клопотання підсудного про закриття кримінальної справи щодо нього у зв’язку з дійовим каяттям, проти задоволення якого не заперечив прокурор та представник цивільного позивача.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без застосування покарання, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.                       

Враховуючи думку прокурора та показання представника цивільного позивача про те, що підсудний добровільно відшкодував завдану шкоду, суд вважає, що цивільний позов прокурора про стягнення з підсудного в користь Мостиського районного центру зайнятості шкоди слід залишити без розгляду.

Речовий доказ по справі – особову справу безробітного ОСОБА_3 необхідно повернути в Мостиський районний центр зайнятості.   

На підставі викладеного, керуючись ст.45 КК України, ст.ст.7-1, 7-2, 282 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.190 КК України провадженням закрити і звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України – у зв’язку з дійовим каяттям.

Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_3 в користь Мостиського районного центру зайнятості шкоди – залишити без розгляду.

Речовий доказ: особову справу безробітного ОСОБА_3 на 20 аркушах, яка зберігається в матеріалах справи, – повернути в Мостиський районний центр зайнятості.   

Міру запобіжного заходу до вступу постанови в законну силу ОСОБА_3 залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову протягом 7 діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до Апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд Львівської області.

СуддяДжала С. Ю