справа №1-36/2011 року

                                                       В  И  Р  О  К

                                             І М «Я М      У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 року                                                                                    м.Звенигородка

                                 Звенигородський районний суд,Черкаської області

                               в складі: головуючої судді                               Гончаренко Т.В.

                                               при секретарі                             Блискавки А.С.

                              з участю:прокурора        Науменка Р.П.,Коваленко Є.М.,Короля О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Звенигородка кримінальну справу про

обвинувачення:

                         ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1,громадянина        

                         України, уроженця та жителя АДРЕСА_1,  освіта середня-спеціальна, одруженого, не

                          працюючого,військово- зобов»язаного, має на утриманні неповнолітню

                          дитину, раніше судимого 18.12.1998 року Канівським міським судом

                         Черкаської області за ст..141 ч.2 КК  України до позбавлення волі на строк

                         3 роки з конфіскацією майна. На підставі  ст..46-1 КК України відстрочено

                          виконання вироку на 2 роки зі сплатою штрафу у

                          розмірі 700 гривень; 20.01.2000 року  Звенигородським районним судом за

                          ст.229-6 ч.1КК України до 1-го року позбавлення волі. 21.04.2000 року

                          Звенигородським районним судом Черкаської області за ст..140 ч.2 КК

                         України до позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією 1/2 майна.

                         03.09.2003 року Звенигородським районним судом за ст..ст.307 ч.2, 69 КК

                          України до позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією 1/2 майна. На

                          підставі ст..71 ч.1   КК України частково приєднати невідбуте покарання

                          по вироку  Звенигородського районного суду Черкаської області від

                         21.04.2000 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі. Всього до відбуття

                          призначити 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 майна.

                          Звільнений 22.09.2006 року по відбуттю строку покарання.                           

в скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України,-

                                                             В С Т А Н О В И В:

         Підсудний ОСОБА_4 повторно.25.08.2010 року близько 08.00 год.,знаходячись в приміщенні гаража ОСОБА_5 по АДРЕСА_2,шляхом вільного доступу,умисно,таємно,з корисливою метою,викрав дві пе5редні кришки капота до автомобіля ЗАЗ 968,вартістю 80 грн. за один,на суму 160 грн. та металеву сітку з рамою до односпального ліжка,вартістю 50 грн.,після чого з місця вчинення злочину разом з викраденим зник.Всього викрав майна у ОСОБА_5 на суму 210 грн.,чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

        Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив,що 24.08.2010 року у вечірній час проходячи повз ряд розібраних гаражів,що розташовані біля сміттєзвалища,підійшовши до приміщення гаража і оглянувши його він помітив,що решітка,яка загороджує вікно має досить велику відстань між прутами,саме таку,щоб він міг безперешкодно проникнути через неї до приміщення гаража,де б зміг переночувати.Коли заліз в гараж,то в гаражі було темно і він майже нічого не бачив. Прокинувся наступного дня близько 08.00 год. 25.08.2010 року та оглянувши речі,які були в гаражі,він вирішив викрасти дві передні кришки капота від автомобіля ЗАЗ червоно кольору та металеву сітку з рамою від ліжка,які здав в подальшому на пункті метало прийому,отримані кошти витратив на власні потреби.

            Оскільки підсудний ОСОБА_4 вину в пред”явленому йому обвинуваченні визнав повністю,не оспорює фактичні обставини справи,суд відповідно до вимог ст..299 ч.3,301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного.

             Суд вважає,що пред”явлене підсудному ОСОБА_4 обвинувачення повністю,зібраними по справі доказами,перевіреними в порядку встановленому ст..299 КПК України.

             Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України,як таємне викрадення чужого майна (крадіжка),вчинена повтороно.

             При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,особу підсудного,обставини,що пом”якшують та обтяжують покарання.

             Злочин вчинений підсудним ОСОБА_4 відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів.

             Як особа підсудний ОСОБА_4 по матеріалам справи характеризується посередньо,раніше неодноразово судимий,постраждалий внаслідок аварії на ЧАЕС,

одружений,має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6-ІНФОРМАЦІЯ_2..

            Як обставини,що пом”якшують покарання  підсудного ОСОБА_4  суд  враховує щире каяття в скоєному.

            Обставин,що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.                       

           Суд вважає,що покарання  підсудному ОСОБА_4  слід призначити згідно санкції ст.185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі.

            Враховуючи те,що підсудний ОСОБА_4 за  місцем проживання характеризується посередньо,щиро розкаюється у вчиненому злочині,має статус особи ,яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС,одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6-ІНФОРМАЦІЯ_2 ,відшкодував завдану матеріальну та моральну шкоду потерпілому ОСОБА_5,суд  вважає,що його виправлення можливе від відбування призначеного судом покарання ,а тому його необхідно на підставі ст.75 КК України звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням ,якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки .

             Від завленого цивільного позову потерпілий ОСОБА_5 відмовився в зв»язку з відшкодуванням підсудним ОСОБА_4 завданої йому матеріальної та моральної шкоди,надавши суду письмову заяву,яка зберігається в матеріалах справи.

             Речових доказів по справі немає.

             Судових витрат   по справі немає.

             Керуючись ст..ст.323,324 КПК України,суд,-

                                                       З А С У Д И В:

        визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання  у вигляді 5 (п»яти) років позбавлення волі.

        На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від призначеного судом покарання ,якщо він протягом іспитового строку в три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.

        На підставі ст.76 КК України зобов”язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

        До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попередній –підписку про невиїзд.

       Від завленого цивільного позову потерпілий ОСОБА_5 відмовився .                      

       Речових доказів по справі немає.

             Судових витрат   по справі немає.

        На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб з часу його проголошення.

             Суддя