ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2006 Справа № 15/126
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р.М. ( доповідач), Євстигнеєва О.С.
при секретарі Стуковенкової Н.В.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 14.09.06:
від позивача: Чуприна О.А. директор (дов. № К-1 від 12.03.04 р.); Клюшина М.В. (дов.№1 від 20.04.06 р.);
від відповідача: Богушевич Є.А. (дов. № 500 від 17.07.06 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кроп-Торг” м.Миколаїв на рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 15.06.2006 р. у справі № 15/126
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кроп-Торг” м.Миколаїв
до Закритого акціонерного товариства “Креатив” м.Кіровоград
про стягнення 106 150 грн. 73 коп.
В С Т А Н О В И В :
Господарський суд Кіровоградської обл. рішенням від 15.06.2006 р. у справі № 15/126 (суддя Мохонько К.М.), яке було підписано і оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 20.06.2006 р., частково задовольнив позов ТОВ “Кроп-Торг” м.Миколаїв до ЗАТ “ Креатив” м.Кіровоград про стягнення 106 150 грн. 73 коп., в тому числі 23 776 грн. 67 коп. сума боргу, 5 % штрафу в сумі 1 188 грн. 83 коп., згідно з п. 66 Положення про постачання продукції виробничо-технічного призначення, 8 635 грн. 04 коп. пені, 1 733 грн. 70 коп. 3 % річні та 56 311 грн. 11 коп. понесені збитки.
З відповідача на користь позивача стягнуто 23 776 грн. 67 коп. боргу, 1 733 грн. 70 коп. 3 % річних, 255 грн. 10 коп. державне мито, 22 грн. 25 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позову відмовлено.
Відстрочено виконання рішення суду до 20.09.06 р.
Позивач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив відновити строк для подання апеляційної скарги посилаючись на поважність причини пропуску строку подання апеляційної скарги –отримання оскаржуваного рішення 24.06.06 р.
Розглянувши клопотання скаржника Дніпропетровський апеляційний господарський суд визнав причину пропуску строку подання апеляційної скарги поважною і, ухвалою від 19.07.06 р., відновив строк подання апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі скаржник просив змінити рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 15.06.06 р., задовольнив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 6 955 грн. 78 коп., понесених збитків в розмірі 63 860 грн. 71 коп., а також скасувати відстрочку виконання рішення суду.
Оскаржуючи рішення господарського суду скаржник вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, без належного врахування фактичних обставин справи, а саме:
Рішенням суду відмовлено у стягненні з відповідача інфляційних витрат з підстав, що позивачем виконаний розрахунок інфляційних витрат за окрему кількість днів у місяці від 1 до 14 днів, що не є на думку господарського суду правильним, так як індекс інфляції розраховується і друкується в засобах масової інформації за місяць в цілому, а тому суд вважав, що шляхом простого математичного поділу індексу інфляції за конкретний місяць на кількість днів у цьому місяці неможливо встановити індекс інфляції за окремий день у місяці.
Позивач не згоден з таким висновком господарського суду, так як рекомендаціями Верховного Суду України (лист від 03.04.1997 р. № 62-97-р) відносно порядку застосування індексів інфляції у випадках коли сума боргу змінюється визначено, що у випадках коли відшкодуванню підлягає сума, що складається із внесків, зроблених у різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються.
Згідно вказаного Порядку сума боргу після кожного внеску, тобто зміни суми боргу, підлягає індексуванню на термін до наступного внеску (зміни суми боргу).
З врахуванням вказаних вимог позивач стверджує, що він виходячи з того, що на протязі кожного місяця сума боргу змінювалася за рахунок часткових платежів відповідача, збитки розраховувались по періодах існування конкретної суми боргу з врахуванням терміну її існування до наступної зміни (часткової сплати боргу), що розрахунки ним здійснювалися у встановленому порядку з застосуванням офіційних місячних індексів інфляції.
Позивач не згоден також з висновком суду щодо відмови у позові про стягнення збитків, так як факт понесення ним реальних збитків підтверджено наданими суду доказами та поясненнями, які суд не врахував належним чином.
Відповідач отримавши від позивача на протязі жовтня 2005-січні 2006 р.р. товару на суму 955 650 грн. 22 коп. повільно, з порушенням договірних строків, здійснював розрахунки. Саме невиконання зобов’язань відповідачем стало причиною розірвання договорів з підприємствами ТОВ “Чіп-Сервіс” та ТОВ “Мінар-Агро”.
У зв’язку з неотриманням сплати від відповідача, позивач не був в змозі своєчасно погашати кредити, що призвело до нарахування банківських процентів в підвищеному розмірі. Наведене свідчить про наявність причинного зв’язку між діями відповідача та понесеними позивачем збитками.
Задовольняючи клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду по даній справі, суд послався на те, що відповідач є сезонним підприємством, а також те, що на час прийняття рішення у відповідача була відсутня сировина, підприємство знаходилося у скрутному матеріальному становищі, має борги по платежах в бюджет.
Скаржник вважає, що підстави відповідно яких господарський суд відстрочив виконання рішення не є переконливими враховуючи вимоги статті 218 ГК України.
В зв’язку з наданням судом відстрочки виконання рішення, господарський суд погіршив фінансове становище позивача.
При необхідності відповідач також не був позбавлений права отримати кредит для погашення боргу.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд залишити рішення господарського суду Кіровоградської обл. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як не погоджується з аргументами викладеними в апеляційній скарзі, оскільки в договорі поставки № 217 від 19.09.05 р. та додаткових угодах до нього відсутнє письмове посилання про забезпечення зобов’язання як шляхом встановлення пені так і штрафу.
Відповідач вважає, що господарський суд вірно зробив висновок, що позивач не надав беззаперечних доказів наявності прямого причинного зв’язку між несвоєчасним виконанням відповідачем в частині оплати поставленого соняшнику умов договору поставки № 217 і невиконанням позивачем умов договорів № 6/сх. від 17.02.06 р. з ТОВ “Мінар Агро”, № 3/10 від 07.10.05 р. з ТОВ “Чип-Сервіс”, кредитних договорів з банками “Фінанси та Кредит”, “Форум”, “Кредит Промбанк”, що на думку господарського суду, це просте співпадіння у часі при отриманні –перерахуванні коштів від вказаних юридичних осіб і не є підставою для стягнення з відповідача збитків.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 14.09.06 р. до 19.09.06 р. до 15 год. 20 хвилн.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між ЗАТ “Креатив” (покупець) та ТОВ “Кроп-Торг” (продавець) укладено договір поставки № 217 від 19.09.2005 р.
Згідно з умовами пункту 1.1 договору № 217 продавець передав у власність покупця насіння соняшнику на суму 955 650 грн. 22 коп. Факт поставки насіння соняшнику і отримання відповідачем підтверджено матеріалами справи і відповідачем не заперечується.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець зобов’язався здійснити оплату отриманого товару у 3-денний термін з моменту надання продавцем документів перелічених у цьому пункті. Позивачем були надані відповідачу всі необхідні супровідні документи.
В порушення умов договору, відповідач несвоєчасно розрахувався з позивачем.
Станом на 31.05.2006 р. сума боргу відповідача складає 23 776 грн. 67 коп., проти чого відповідач не заперечує.
Відповідно до статті 193 ГК України (аналогічна стаття 526 ЦК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно до статті 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом.
Статтею 625 ч.2 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв’язку з тим, що відповідач порушив грошові зобов’язання, позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми і збитків.
Позивач не оскаржує рішення щодо стягнення з відповідача боргу і 3 % річних і не погоджується з рішенням в частині відмови у позові відносно стягнення інфляційних витрат і збитків в розмірі 63 860 грн. 71 коп.
Колегія суддів вважає, що господарський суд Кіровоградської обл. безпідставно відмовив позивачу у стягненні інфляційних витрат, так як згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Збитки, згідно до ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України підлягають стягненню з відповідача, оскільки відповідач порушив зобов’язання за договором № 217 від 19.09.2005 р., своєчасно не розрахувався з позивачем за отриманий товар. Позивач в обґрунтування позовних вимог відносно заподіяних збитків надав господарському суду необхідні докази і пояснення ( а.с.66-84, 113-127), але господарський суд належним чином не з’ясував обставини справи, що мають значення щодо вирішення питання про стягнення збитків і помилково зробив висновок у рішенні, що позивач не надав беззаперечних доказів наявності прямого причинного зв’язку між несвоєчасним виконанням відповідачем в частині оплати поставленого соняшнику і невиконанням позивачем умов договорів № 6/сх. Від 17.02.06 р., № 3/10 від 07.10.05 р., кредитних договорів з банками: “Фінанси та Кредит”, “Форум”, “Кредит Промбанк”.
У зв’язку з неотриманням коштів від відповідача за договором № 217 від 19.09.2005 р. позивач не був взмозі своєчасно погашати кредити, що призвело до нарахування банківських процентів в підвищеному розмірі, що свідчить про наявність причинного зв’язку між діями відповідача та понесеними позивачем збитками.
Колегія суддів вважає, що господарський суд згідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або робить його неможливим, за заявою сторони,..., і у винятковому випадку, залежно від обставин справи може відстрочить або розстрочити виконання рішення.
Задовольняючи клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення по даній справі, суд врахував клопотання позивача та з метою реального і повного виконання рішення суду вважав за доцільне задовольнити подане клопотання відповідача.
Доводи відповідача, вказані у клопотанні, згідно до ст. 121 ГПК України, не є підставою для задоволення клопотання.
Якщо у відповідача були відсутні грошові кошти для розрахунку з позивачем, то він не був позбавлений права отримати кредит для погашення боргу позивачу.
В зв’язку з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 15.06.2006 р. щодо відстрочки виконання вказаного рішення.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кроп-Торг” м.Миколаїв задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 15.06.2006 р. у справі № 15/126 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
“ Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Креатив” м.Кіровоград на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кроп-Торг” м.Миколаїв 23 776 грн. 67 коп. боргу, 63 860 грн. 71 коп. понесених збитків, 1 733 грн. 70 коп. –3% річних, 6 955 грн. 78 коп. індекс інфляції, 963 грн. 26 коп. витрати по сплаті державного мита, сплаченого при поданні позову, та 354 грн. 08 коп. державне мито, сплачене при поданні апеляційної скарги, а також 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”
Зобов’язати господарський суд Кіровоградської обл., згідно ст. 117 ГПК України, видати наказ.
Головуючий Л.О. Лотоцька
Судді: Р.М. Бахмат
О.С.Євстигнєєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
19.09.06 р.