Судове рішення #14379586

                                                                 

                                                                                                   Справа № 1-317/2011 р.

ВИРОК

  ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

28 березня 2011 року     Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого                                             Кунцьо С.В.

за участю секретаря                        Чайковської М.В.

прокурора                                        Ороновського С.І.

та представника потерпілого            адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя,  громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого,

                                                       

за ч.1 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

          

Підсудний ОСОБА_2, 13 липня 2010 року близько 12.00 год. в парку "Топільче", що знаходиться у м. Тернополі, під час суперечки з ОСОБА_3, на грунті особистих неприязних стосунків, підійшов до останнього та наніс йому удар ногою в живіт, від чого останній впав на землю. Після цього ОСОБА_2 наніс ногами декілька ударів ОСОБА_3 в різні частини тіла. Крім цього того ж дня близько 16.00 год. в АДРЕСА_1, ОСОБА_2 знову розпочав суперечку з ОСОБА_3 та на грунті особистих неприязних стосунків наніс тому удар кулаком в ділянку голови, а в подальшому продовжив наносити ОСОБА_3 удари кулаком у ділянку обличчя, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді синців нижньої повіки лівого та обох повік правого очей, садна в ділянці перенісся, синця спинки носа та садна правого плеча, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та пояснив, що 13 липня 2010 року під час прогулянки із своїм сином ОСОБА_4 в парку "Топільче", що в м. Тернополі, він проходячи повз "Моржатник" побачив свого тестя ОСОБА_3, який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння із ще якоюсь жінкою. Побачивши його, потерпілий підійшов до нього та почав виражатись нецензурною лайкою. Оскільки лайку ОСОБА_3 чув його син, він підійшов до потерпілого та вдарив декілька раз кулаком правої руки в ділянку його обличчя від чого останній впав, однак одразу ж піднявся із землі і втік. Інших ударів він не наносив, в тому числі коли той лежав. Після цього він із сином пішов додому. Близько 20.00 год. того ж дня ОСОБА_3 прийшов разом із дільничним інспектором міліції до квартири де вони разом проживають та під час словесного конфлікту, який знову виник між ними, він наніс потерпілому один удар рукою в голову.

У вчиненому підсудний ОСОБА_2 щиро розкаюється і просить його суворо не карати, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти. Цивільний позов потерпілого на суму 18800 грн. не визнає.

Окрім визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його винність у вчиненні злочину доводиться наступними, дослідженими, проаналізованими та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Показаннями, допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, з яких слідує, що 13 липня 2010 року близько 12.30 год. коли він перебував в парку «Топільчє»біля так званого «Моржатника»до нього підійшов його зять ОСОБА_2 та під час словесного конфлікту вдарив його ногою в живіт. Від цього удару він впав на землю, після чого ОСОБА_2 продовжив його бити ногами в різні частини тіла. Задля припинення конфлікту він почав кричати та після того, як до них підійшли незнайомі йому люди, що відпочивали в парку, на зауваження останніх ОСОБА_2 припинив свої неправомірні дії та пішов. З метою документування нанесення йому тілесних ушкоджень він одразу ж звернувся в відділення міліції де написав заяву про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 та про обставини вчиненого підсудним розповів працівникам міліції. Також після дачі пояснень він звернувся до дільничного інспектора ОСОБА_6 з проханням  провести його додому на АДРЕСА_1 де він проживає разом із своєю дочкою та ОСОБА_5, щоб попередити нанесення останнім йому знову тілесних ушкоджень. Однак уже в квартирі підсудний в присутності інспектора почав нецензурно його обзивати та  вдарив його кулаком в голову. Після удару в їх конфлікт втрутився інспектор та через деякий час ОСОБА_2 припинив конфлікт. Однак через декілька хвилин після того, як дільничний інспектор пішов з квартири, підсудний зайшов в його кімнату та знову почав наносити йому удари кулаком руки по обличчю та верхній частині тіла. Знайшовши можливість він в подальшому вибіг з квартири та по мобільному телефоні про вказаний факт повідомив працівників міліції.   

Заявлений на досудовому слідстві цивільний позов в судовому засіданні уточнив та просить стягнути з підсудного 18800 грн., з яких 8800 грн. матеріальної шкоди, завданої злочином та 10000 грн. моральної шкоди, яка полягає в тому, що завдані йому тілесні ушкодження виникли в результаті умисних, протиправних дій підсудного, в наслідок чого йому був завданий фізичний та душевний біль. Також просить врахувати негативні наслідки, що настали у зв'язку із цим у виді тривалого лікування, порушенні звичних життєвих зв’язків, що створило нервозність, змушувало докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя, необхідності в подальшому покращувати стан здоров’я.

Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, з яких слідує, що він працює дільничним інспектором Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області. 13 липня 2010 року до нього звернувся ОСОБА_3 з скаргами на те, що його зять ОСОБА_2 не впускає його в квартиру АДРЕСА_1 належну йому. Також останній розповів, що той цього ж дня побив його в парку «Топільче», через що в нього на обличчі були видимі тілесні ушкодження. Після цього він разом із ОСОБА_3 пішли за вказаною адресою, де двері їм відчинила дружина ОСОБА_2, яка являється дочкою ОСОБА_3 Коли вони зайшли в квартиру, то він одразу ж почав виясняти чому потерпілого не впускають в квартиру. В цей час до потерпілого, який стояв поруч із ним підійшов підсудний та кулаком вдарив по голові ОСОБА_3 Він одразу ж встав між ним та вгамував конфлікт, а встановивши що конфлікт вичерпався пішов з квартири.  

Також вина ОСОБА_2 доводиться наступними оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.

Оголошеною в судовому засіданні скаргою ОСОБА_3 від 19 серпня 2010 року, згідно якої він просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, який 13 липня 2010 року наніс йому тілесні ушкодження.

                    (а.с.3, 4);

Оголошеним в судовому засіданні висновком експерта №2215 від 17 листопада 2010 року, з якого вбачається що у ОСОБА_3 при судово-медичному обстеженні 14 липня  2010 року виявлені синці нижньої повіки лівого та обох повік правого очей, садно в ділянці перенісся, синець спинки носа, садно правого плеча, що утворились від дії тупих предметів приблизно за 1-2 доби до обстеження не виключено 13 липня 2010 року. Зважаючи  на характер та розташування  описаних у ОСОБА_3  тілесних ушкоджень, утворення їх за повідомлених ним обставин, а саме: синців та садна на обличчі в результаті нанесення ударів руками, а садна правого плеча від нанесення удару ногою, не виключається. Вказані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. У ОСОБА_3 відсутні будь-які травматичні зміни на виступаючих ділянках обличчя  та  частинах  тіла, які звичайно виникають при падінні на площині (з висоти власного росту).

          (а.с.48-51).

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини суд, приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд,  відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного, те що він є не судимим, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має не утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, а також обставини, які пом’якшують покарання, зокрема те, що він у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що задля виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 йому слід призначити покарання в межах санкції частини статті обвинувачення у виді штрафу.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

Суд вважає, що заявлений потерпілим ОСОБА_3 під час досудового слідства та уточнений ним в судовому засіданні цивільний позов на загальну суму 18800 грн., який складається із 8800 грн. на відшкодування матеріальної та 10000 грн. –на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що відшкодуванню підлягають лише реально понесені витрати, пов’язані лише зі вчиненням злочину.

Так суд вважає, що в задоволенні цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди щодо затрат на придбання лікарських засобів в сумі 500 грн. та за пошкоджені штани, піджак та сорочку в сумі 300 грн. слід відмовити за необґрунтованістю, внаслідок того, що потерпілим не надано жодних документальних доказів понесених ним витрат на лікування та не представлено жодного доказу пошкодження його одягу.

Суд вважає, що до часткового задоволення підлягають вимоги потерпілого про стягнення з підсудного понесених ним витрат на правову допомогу представника потерпілого адвоката ОСОБА_1 на суму 8000 грн. При визначенні розміру відшкодування суд враховує складність, обсяг і характер наданої правової допомоги, те, що представник потерпілої - адвокат ОСОБА_1 приймав участь як під час досудового провадження справи так і під час її судового розгляду, а тому матеріальна шкода в частині відшкодування понесених потерпілим витрат на правову допомогу представника потерпілого підлягає відшкодуванню в розмірі 1500 грн.  

Разом із тим, суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині стягнення з підсудного ОСОБА_2 в його користь моральної шкоди в сумі 10000 грн. підлягає до часткового задоволення.

При визначенні суми на відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховує моральні страждання потерпілого, що мали місце внаслідок заподіяних йому підсудним тілесних ушкоджень, що вказані тілесні ушкодження виникли в результаті прямого причинно-наслідкового зв'язку із умисними діями підсудного, а також перенесений потерпілим фізичний біль та негативні наслідки, що настали у зв'язку із цим у виді лікування потерпілого, порушенні звичних життєвих зв’язків, створювало нервозність, змушувало докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до переконання, що з підсудного ОСОБА_2 в користь потерпілого ОСОБА_3 слід стягнути 3000 грн. (три тисячі грн.) на відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,  суд, –


З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому за цією частиною статті покарання у вигляді штрафу в розмірі 800 грн. (вісімсот гривень), зі стягненням в доход держави.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 –підписку про невиїзд з постійного місця проживання, залишити до вступу вироку в законну силу без змін.

          Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині стягнення з підсудного ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

          Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь потерпілого  ОСОБА_3 1500 грн. (одна тисяча п’ятсот гривень) матеріальної шкоди.

          Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь потерпілого  ОСОБА_3 3000 грн. (три тисячі гривень) моральної шкоди, завданої злочином.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб, з моменту його проголошення, через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області до апеляційного суду Тернопільської області.


Головуючий                                                                                С.В. Кунцьо



  • Номер: 1-в/643/41/16
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
  • Номер справи: 1-317/11
  • Суд: Московський районний суд м. Харкова
  • Суддя: Кунцьо С.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.01.2016
  • Дата етапу: 11.01.2016
  • Номер: 11/4809/7/20
  • Опис:
  • Тип справи: на справу (провадження) кримінального судочинства за апеляцією
  • Номер справи: 1-317/11
  • Суд: Кропивницький апеляційний суд
  • Суддя: Кунцьо С.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.01.2020
  • Дата етапу: 16.01.2020
  • Номер: 11/821/12/20
  • Опис:
  • Тип справи: на справу (провадження) кримінального судочинства за апеляцією
  • Номер справи: 1-317/11
  • Суд: Черкаський апеляційний суд
  • Суддя: Кунцьо С.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.12.2020
  • Дата етапу: 16.12.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація