Справа № 2-345/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 березня 2011 року                                                                                                місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого –судді –Пахолюка А.М.,

при секретарі –Павловій Н.А.,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Плеханова О.М.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»в особі філії «Волинське головне регіональне управління»ПАТ КБ «Приватбанк»про припинення правовідношення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»в особі філії «Волинське головне регіональне управління»ПАТ КБ «Приватбанк»(далі –ПАТ КБ «Приватбанк») про припинення правовідношення.

          Позовні вимоги мотивує тим, що 10 січня 2008 року між сторонами було укладено договір поруки №212/м, згідно якого позивач взяв на себе обов’язок солідарно в повному об’ємі відповідати по зобов’язаннях боржника –ОСОБА_5, які виникають з умов кредитного договору №212/м від 10 січня 2008 року.

          Зазначає, що відповідач, як кредитор, в порушення вимог п.5 договору поруки не повідомляв позивача про прострочення боржником платежів по кредитному договору.

          З посиланням на ч.4 ст. 559 ЦК України позивач просить суд визнати припиненим правовідношення договору поруки № 212/м від 10 січня 2008 року.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві. Суду пояснив, що оспорюваний договір поруки вважає припиненим в зв?язку із спливом строку пред’явлення банком до ОСОБА_4, як до поручителя, вимог про стягнення боргу за кредитним договором, а також у зв?язку з істотною зміною банком умов договору.   

Представник відповідача Плеханов О.М. в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю, оскільки підстав для припинення  зазначеного договору поруки не має.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 10 січня 2008 року між сторонами було укладено договір поруки №212/м, згідно якого позивач взяв на себе обов’язок солідарно в повному об’ємі відповідати по зобов’язаннях    боржника –ОСОБА_5, які виникають з умов кредитного договору №212/м від 10 січня 2008 року (а.с.4, 22-24).

           Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

          Згідно п. 11 зазначеного договору поруки він діє до повного виконання зобов’язань за кредитним договором (а.с. 4).   

          Із матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №212/м від 10 січня 2008 року укладено між ОСОБА_5 та ЗАТ КБ «Приватбанк»(який змінив назву на ПАТ КБ «Приватбанк»)  строком до  08.01.2023 року (а.с. 22). Тобто на час подання позову в суд строк виконання основного зобов’язання за кредитним договором не настав.

          При цьому суд вважає безпідставними доводи представника позивача про те, що строк основного виконання зобов?язань настав у зв?язку із зверненням ПАТ КБ «Приватбанк»до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах закону.

          Твердження позивача та її представника  про те, що ПАТ КБ «Приватбанк»істотно змінив умови кредитного договору і договору поруки, вимагаючи від основного боржника та поручителів дострокового стягнення коштів, суд не приймає до уваги за безпідставністю, оскільки всупереч ст. 60 ЦПК України, позивач та його представник не довели та не підтвердили жодними належними та допустимими доказами  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

    Отже,  передбачених ст.559 ЦК України підстав для припинення оспорюваного договору поруки немає, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог.            

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.559 Цивільного кодексу України суд, -

в и р і ш и в :

            В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»в особі філії «Волинське головне регіональне управління»ПАТ КБ «Приватбанк»про припинення правовідношення - відмовити.   

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.   

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя Луцького міськрайонного  суду                                                                          А.М. Пахолюк