Справа № 2-322/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                           І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 лютого 2011 року                                                                                                 місто Луцьк

Луцький  міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого –судді Пахолюка А.М.

при секретарі –Павловій Н.А.,

з участю:

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні, -

в с т а н о в и в:

           ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до  ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні.

          Свої вимоги обґрунтовують тим, що вони та відповідач являються співвласниками квартири, яка знаходиться по АДРЕСА_1 Відповідач ОСОБА_4, який являється батьком позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та колишнім чоловіком ОСОБА_1, систематично зловживає спиртними напоями, що робить неможливим їх спільне проживання разом із відповідачем.

На підставі наведеного просять суд, припинити право власності відповідача на належну йому 1/4 частки в квартирі АДРЕСА_1 з виплатою йому грошової компенсації ринкової вартості належної йому частки зазначеної квартири.  Просили також визнати за ними в рівних частках право власності на належну відповідачу частину спірної квартири.

          Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в позовній заяві. Просили суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з?явився по невідомих суду причинах, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає за можливим слухати справу у відсутності відповідача.    

          Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

          Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Згідно ч.1, 2 ст.321 ЦК України право  власності  є  непорушним.  Ніхто   не   може   бути протиправно   позбавлений   цього   права   чи  обмежений  у  його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена  у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст.365 ЦК України право  особи  на  частку  у  спільному  майні  може   бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке  припинення  не  завдасть  істотної  шкоди  інтересам співвласника та членам його сім'ї.   

Отже, законом чітко визначено перелік обов?язкових підстав, за наявності яких на підставі рішення суду може бути припинене право особи на частку у спільному  майні.

Судом встановлено, що позивачам та відповідачу на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 ( а.с. 6,     ).

Таким чином, згідно положень ст. 357 ЦК України ОСОБА_1, ОСОБА_2,              ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по ј частині квартири.   

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №0827 від 29.11.2010 року зазначена квартира не може бути поділена між співвласниками в рівних долях, ринкова вартість майна становить 309360 грн., а вартість частки відповідача становить 77340 грн. (а.с.37-46).

За таких обставин суд вважає, що частка відповідача, хоч і не може бути виділена в натурі, однак є значною в порівнянні із загальною вартістю квартири.

Із матеріалів справи вбачається, що у власності відповідача ОСОБА_4 не перебуває інше нерухоме майно, крім спірної частки у зазначеній квартирі (а.с.     ).

Крім того, судом встановлено, що відповідач зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 (а.с.9,58). Зазначену обставину не заперечили позивачі в судовому засіданні.

Враховуючі наведені обставини, суд вважає, що припинення права власності  ОСОБА_4 на частку у спірній квартирі завдасть істотної шкоди його інтересам, як співвласника, оскільки відповідач у разі припинення його права на частку у майні виявиться незабезпеченим іншим житлом, так як у його власності не перебуває інше нерухоме майно.              

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення, оскільки в даному випадку відсутні усі, передбачені ч.1 ст.365 ЦК України, підстави для припинення права власності відповідача на частку у спільному майні та визнання такого права у рівних частинах за позивачами.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з позивачів в дохід держави підлягає стягненню 722 грн. 40 коп. судового збору по 240 грн. 80 коп. з кожного, оскільки згідно висновку експертизи ціна позову в даному випадку становить 77340 грн. –вартість частки в квартирі відповідача, однак позивачами сплачено лише 51 грн. судового збору.    

             Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 321, 365 Цивільного кодексу України суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в дохід держави 722 (сімсот двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп. судового збору по 240 (двісті сорок) грн. 80 коп. з кожного.   

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

           Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

           Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного  суду                                                                А.М. Пахолюк