Справа № 22-968 2007 року                 Головуючий у 1 -й інстанції - Квітка О.М.

Категорія -                                                                     Доповідач - Гайсюк О.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 травня 2007 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - судді - Авраменко Т.М.

Суддів - Гайсюка О.В.,  Кодрул М. А.

При секретарі - Савченко Н.В. Розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора м.  Олександрії,  в інтересах держави   в   особі   Державного   казначейства   України   на   ухвалу Олександрійського міськрайонного суду від 10 січня 2007 року,

Встановила:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Олександрійського міськрайонного управління Державного казначейства України про відшкодування шкоди завданої незаконним арештом.

Зазначив,  що постановою Олександрійського міськрайонного суді від 14 вересня 2005 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за  ст.  185 КУпАП у вигляді арешту строком на 15 діб.

Постановою голови апеляційного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2006 року ця постанова суду скасована і провадження в справі закрите за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

За чотири дні,  що він знаходився під адміністративним арештом він втратив 60 грн. заробітку,  оскільки працював в СФГ "Санріна".

На придбання продуктів харчування та ліків його дружина втратила 500 грн.,  а також нею було витрачено 500 грн. на найом автотранспорту для доставки йому ліків,  одежі та їжі в м.  Олександрію,  на оплату послуг адвоката він втратив 350 грн.

Арешт викликав погіршення його стосунків на роботі,  що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Посилаючись на ці обставини,  просив суд стягнути з територіального органу Державного казначейства України на його користі 60 грн. втраченого

2

заробітку,  1000 грн. витрат на придбання ліків,  харчів та витрат за послуги автотранспорту,  10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 24.10.2006 року до участі у справі в якості співвідповідачів заручені Державне казначейство України та Територіальне Управління Державної Судової Адміністрації в Кіровоградській області (а.с. 27).

У листопаді 2006 року в справу вступив в порядку представника інтересів держави прокурор м.  Олександрії (а.с. 31).

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 10 січня 2007 року заява ОСОБА_1 задоволена частково.

На користь ОСОБА_1 стягнуто 60 грн. втраченого заробітку,  500 грн. витрат на транспорт,  500 грн. витрат на придбання продуктів харчування та ліків,  350 грн. витрат на юридичну допомогу та 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів державного бюджету України.

В апеляційній скарзі прокурор просить змінити ухвалу суду,  відмовити у стягненні 500 грн. витрат на придбання продуктів харчування та ліків,  а також зменшити розмір відшкодування моральної шкоди,  посилаючись на відсутність доказів витрат на придбання продуктів харчування та ліків,  а також на те,  що визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди,  суд не врахував стан здоров'я потерпілого,  тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках,  час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

В судовому засіданні апеляційного суду,  прокурор та представник Державного казначейства України доводи апеляційної скарги підтримали.

ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити.

Скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд першої інстанції,  приймаючи рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 500 грн. витрат на придбання ліків та продуктів харчування не звернув уваги на те,  що ОСОБА_1 не надав жодного доказу про ці витрати.

Довідка приватного підприємця ОСОБА_2 від 2.03.2007 року,  яку ОСОБА_1 надав апеляційному суду,  не може бути доказом понесених витрат,  оскільки в ній відсутній перелік продуктів харчування і посилання на платіжні документи.

Тому ухвала суду в частині стягнення 500 грн. на відшкодування витрат на придбання продуктів та ліків підлягає скасуванню з постановлениям в цій частині нової ухвали про відмову ОСОБА_1 в задоволенні його заяви про відшкодування зазначених витрат.

Розмір моральної шкоди суд першої інстанції визначив відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди,  завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,  досудового слідства,  прокуратури и суду"

3

Колегія суддів вважає,  що розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 1500 грн. відповідає обставинам справи,  характеру та обсягу страждань,  що зазнав ОСОБА_1 та засадам розумності,  виваженості та справедливості,  а тому доводи скарги про завищений розмір відшкодування моральної шкоди є безпідставними.

Керуючись п.2 ч.2  ст. 307,   ст.  ст.  312,  313,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора м. Олександрії в інтересах держави в особі Державного казначейства України задовольнити частково.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду від 10 січня 2007 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 500 грн. на користь відшкодування витрат на придбання ліків та продуктів харчування скасувати.

Ухвалити в цій частині нову ухвалу,  якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування йому витрат на придбання продуктів харчування та ліків відмовити.

В решті ухвалу Олександрійського міськрайонного суду від 10 січня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набирання нею законної сили.