ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" вересня 2006 р.

Справа № 10/112

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Сидоренко М.В.,

суддів Таценко Н.Б., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання Кійко О.В.

за участю представників сторін

від прокурора: не з’явився

від кредитора: не з’явився

від боржника: Авраменко Г.В.

арбітражний керуючий Козаренко Є.В. не з’явився

від ДВС у Заводському районі м. Миколаєва  дії якої оскаржуються: Валешинська Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  

Державної виконавчої служби у Заводському районі м. Миколаєва  

на ухвалу господарського суду Миколаївської області

від 23.05.2006 р.

у справі № 10/112

скаржник ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод”

орган дії якого оскаржуються  Державна виконавча служба у Заводському районі м. Миколаєва  

скарга на дії ДВС (сторони та суть спору зазначаються згідно ухвали суду)

за заявою кредитора:  ВАТ „Алчевський металургійний комбінат”

до боржника ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод”

арбітражний керуючий Козаренко Євгеній Валерійович

за участю заступника прокурора Миколаївської області

про визнання банкрутом

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В с т а н о в и л а:

Ухвалою господарського суду від 23.05.2006 р. (суддя Д.М. Горобченко) задоволено скаргу ДАХК „ЧСЗ”, визнано недійсними постанови про поновлення виконавчого провадження від 10.01.2006 р., про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 10/1 від 24.01.2006 р., про арешт коштів боржника від 24.01.2006 р. та зобов’язано ДВС у Заводському районі м. Миколаєва скасувати зазначені постанови.

Не погоджуючись з даною ухвалою ДВС у Заводському районі м. Миколаєва  звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить „вимоги за скаргою в частині визнання неправомірною постанови про поновлення виконавчого провадження від 10.01.2006 р. залишити без розгляду, а у задоволенні інших вимог ДАХК „ЧСЗ” відмовити”. При цьому скаржник  вважає, що при винесенні даної ухвали судом порушено норми процесуального права. Також, на думку скаржника, посилання суду в оскаржуваній ухвали на чинність ухвали суду від 22.09.2005 р. не відповідають дійсності, оскільки 16.05.2006 р. постановою Одеського апеляційного господарського суду остання скасована. Крім того, скаржник зазначає, що „при розгляді скарги матеріали основної справи були відсутні в господарському суді Миколаївської області, що є неприпустимим, т. я. порушує визначені чинним законодавством права сторін”.     

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2006 р. зупинено  апеляційне провадження за апеляційною скаргою  Державної виконавчої служби у Заводському районі м. Миколаєва, матеріали справи направленні до Вищого господарського суду України для скерування до Верховного Суду України щодо розгляду касаційної скарги Фонду Державного майна України.

Ухвалою Верховного Суду України від 27.07.2006 р. відмовлено в порушенні  касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.01.2006 р.

Ухвалою суду від 04.09.2006 р. поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою  Державної виконавчої служби у Заводському районі м. Миколаєва.

В засіданні апеляційної інстанції 21.09.2006 р. боржник звернувся з клопотанням про припинення провадження у справі в зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки ДВС в Заводському районі м. Миколаєва 29.05.2006 р. скасовано постанови про поновлення  виконавчого провадження про арешт коштів та майна ДАХК „ЧСЗ” та повторно 05.06.2006 р. накладено арешти на розрахункові рахунки та майно ДАХК „ЧСЗ”. В задоволенні вказаного клопотання відмовлено із-за необґрунтованості.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши скаржника та боржника перевіривши безпосередньо в апеляційному засіданні матеріали справи на предмет правомірності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом, проаналізувавши застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі. За правилами ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про відновлення платоспроможності.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2006 р. Одеським апеляційним господарським судом прийнята до провадження апеляційна скарга Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції на ухвалу господарського суду від 22.09.2005 р., розгляд якої призначено на 16.05.2006 р.

16.05.2006 р. апеляційним господарським судом прийнята постанова, якою задоволено апеляційну скаргу Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, скасовано ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.09.2005 р., скаргу ДАХК „ЧСЗ” в частині визнання неправомірними постанов про поновлення виконавчих проваджень від 26.06.2005 р. та 22.04.2005 р. залишено без розгляду, в задоволенні вимоги стосовно визнання недійсною постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.08.2005 р. відмовлено.

Супровідним листом від 22.05.2006 р. справу № 10/112 в 4-х томах скеровано до господарського суду Миколаївської області, який отримав цю справу, згідно до відмітки канцелярії господарського суду, лише 29.05.2006 р.

Разом з тим, з матеріалів справи (т. т. 5 та 6) вбачається, що в той час, коли справа знаходилась в апеляційному і Вищому господарському суді суд першої інстанції саме в межах цієї справи розглянув скаргу на дії ВДВС у Заводському районі м. Миколаєва та виніс оскаржувану ухвалу, тобто такий розгляд був здійснений без матеріалів справи.

Так, згідно ухвали суду першої інстанції від 15.02.2006 р.(т. 5 а. с. 1) суддя Горобченко Д.М. призначив розгляд скарги на 17.02.2006 р. В подальшому розгляд скарги неодноразово відкладався та в судових засіданнях оголошувались перерви, а 23.05.2006 р. господарським судом винесена оскаржувана ухвала. При цьому, в оскаржуваній ухвалі суд посилається на ухвалу суду від 22.09.2005 р., зазначаючи про чинність останньої, в той час коли постановою апеляційної інстанції від 16.05.2006 р. ухвала від 22.09.2005 р. скасована.

З огляду на викладені вище обставини справи судова колегія приходить до висновку про порушення господарським судом норм процесуального права, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню. Справу, у відповідності до приписів ст. 106 ГПК України, слід направити до господарського суду, задовольнивши апеляційну скаргу частково.

З врахуванням наведених вище положень, доводи скаржника щодо оскарження спірної судової ухвали по суті апеляційною інстанцією до уваги не приймаються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, судова колегія, -

П о с т а н о в и л а:

          Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 р. по справі № 10/112 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя:                                                                            Сидоренко М.В.

          

Суддя:                                                                         Таценко Н.Б.                     

Суддя:                                                                                        Мишкіна М.А.