2-а-545/11
          

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2011 року                                                                                                      

Ленінський районний суд м. Вінниці в складі

Головуючого судді Борисюк І.Е.

При секретарі Макаренко  С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій незаконними щодо проведення перерахунку, призначення та виплату недоплаченої державної пенсії, а також перерахунок, призначення та щомісячну виплату державної пенсії, зобов’язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В  :

          Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій незаконними щодо проведення перерахунку, призначення та виплату недоплаченої державної пенсії, а також перерахунок, призначення та щомісячну виплату державної пенсії, про зобов’язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 05.05.1986 року по 19.05.1986 року виконував службові обов’язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є учасником ліквідації наслідків аварії 1-ї категорії, інвалід ІІ групи з 03.10.2007 року. Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію. Вказує, що постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 25.10.2010 року, яка набула законної сили 05.11.2010 року, було задоволеного його позов до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії. Зазначає, що відповідно до Постанови КМУ № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмір його пенсії має бути збільшений на 12 %. Згідно вимог Постанови КМУ № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категорія громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмір пенсії позивача має бути, також, збільшений в 3, 5 рази. Однак, відповідач не виконує вимог, зазначених Постанов КМУ. Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача, однак отримав відмову в проведенні перерахунку та виплату пенсії, що й стало підставою для звернення до суду.

           В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що просить зобов’язати відповідача до вчинення дій з дня прийняття постанови судом, оскільки в позовних вимогах це не зазначив. Позивач підтримав позовні вимоги, послався на обставини викладені в позові та просив позов задовольнити.

            Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечила щодо задоволення позову, надала письмове заперечення.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

          Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 06.08.1998 року, позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1). (а.с. 8)

          Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.10.2007 року, позивач є інвалідом ІІ групи. (а.с. 8)

          Згідно довідки № 13/19-162 від 15.12.2010 року, позивач дійсно виконував службові обов’язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 05.05.1986 року по 19.05.1986 року, є учасником ліквідації наслідків аварії 1-ї категорії. (а.с. 7а)

          Згідно довідки серії АВ № 001238 від 19.09.2007 року, виданої Вінницьким обласним центром МСЕ, позивачу встановлена інвалідність ІІ групи з 19.09.2007 року безстроково. (а.с. 8а)

          Позивач 15.12.2010 року звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії.(а.с. 16)

          Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді; а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

Статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.   

            Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено, що в усіх випадках  розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком.

            В ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи –75 процентів мінімальної пенсії за віком.

          З врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмір пенсії позивача має бути збільшений на 12 %, а згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категорія громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмір пенсії позивача підлягає збільшенню в 3,5 рази.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 25.10.2010 року, яка набула законної сили 05.11.2010 року, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії, визнано право за позивачем на перерахунок та виплату державної пенсії із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком, а також перерахунок та виплату щомісячно 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, установленого в законі та виплату з 01.08.2010 року недоплаченої державної та додаткової пенсії.

          Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційними.   

           В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.            

           Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого  надана  Верховною  Радою України,  або  іншому  правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно з положеннями ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими звужено мінімальний рівень пенсії інвалідам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають Конституції України.

Правовідносини, що склались між сторонами спору регулюються положеннями ст.ст. 50 та 54 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Постановами Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категорія громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

           У відповідності до положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений аб. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

Відповідно до  ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.   

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

          Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується  принципом  законності, відповідно  до  якого  органи  державної  влади,  органи місцевого самоврядування,  їхні посадові і службові особи зобов’язані  діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд прийшов до висновку, що відповідач в даному випадку не діяв у відповідності до Конституції та законів України.

          При вирішенні даної конкретної справи, суд також керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.   

Вирішуючи заявлені позивачем вимоги до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання в наявності підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Позовні вимоги в частині визнання незаконними дій Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці щодо відмови позивачу провести перерахунок, призначення та виплату недоплаченої державної пенсії, а також перерахунок, призначення та щомісячну державної пенсії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категорія громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»підлягають задоволенню, оскільки такі дії відповідача дійсно мали місце, що встановлено в судовому засіданні.   

Оскільки в судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги і просив суд зобов’язати відповідача вчинити дії з дня прийняття постанови судом, відповідно вимоги в частині зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити недоплачену позивачу державну пенсію не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов’язання Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці перерахувати, призначити та щомісячно виплачувати позивачу державну пенсію, яку збільшити на 12 %, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та збільшити в 3, 5 рази, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.     

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанова суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

           На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22, 46, 64, 124 Конституції України, ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 72, ст.ст. 159-163, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

        Позов задовольнити частково.

        Визнати незаконними дії Управління пенсійного фонду України в Ленінському  районі м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок, призначення та виплату недоплаченої державної пенсії з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

        Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці з дня винесення постанови суду, перерахувати, призначити та щомісячно виплачувати ОСОБА_1 державну пенсію, яку збільшити на 12 %, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та збільшити в 3, 5 рази, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

        В задоволенні решти вимог позову відмовити.

        Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Оскарження постанови суду не зупиняє її виконання.

Суддя: