Справа № 2-311/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

13 січня 2011 року

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді  Мірошниченко Н.В.

при секретарі  Поляковій Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:          

У вересні 2010 року  ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду з позовом  до ОСОБА_2 (відповідач)  про розірвання шлюбу. У своїй позовній заяві та у судовому засіданні позивач посилається на те, що шлюб з відповідачем було зареєстровано 22.11.1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Індустріальної районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, актовий запис № 791; від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 яка проживає з позивачем; сімейне життя з відповідачем не склалось, між подружжям виникали постійні сварки; позивач вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена; просила  шлюб розірвати.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2010 року було надано термін для примирення. Примирення між сторонами не досягнуто.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, просив  шлюб розірвати.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.           

Судом встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі з 22.11.1996 року. Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони тривалий час не ведуть сумісне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Їх сім’я розпалася з причини несумісності характерів, постійних сварок, які виникали між подружжям, що в результаті послужило підставою до того, що між сторонами були втрачені почуття любові та поваги та призвело у підсумку до остаточного розпаду сім’ї. Після розірвання шлюбу дитина буде проживати з позивачем, про що сторони дійшли згоди.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін у судовому засіданні та у позовній  заяві.

Відповідно  ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.  

Дотримуючись ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки.             

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

При постановлені рішення, суд враховує те, що сторони наполягали на розірванні шлюбу, сімейно-шлюбні відносини припинені, а тому приходить до висновку про те, що сім’я сторін розпалася остаточно та примирення бути не може.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8,10, 11, 31, 57, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 22.11.1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Індустріальної районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, актовий запис № 791 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від шлюбу є неповнолітня дитина ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1   - розірвати.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя                                                                                               Н.В.Мірошниченко