Справа № 2-675/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ісаєвська О.  В. ,

при секретарі –                    Чорній Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки , -

В С Т А Н О В И В :

 У грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», що є правонаступником щодо прав та зобов’язань ВАТ «Ерсте Банк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 08 липня 2008 року між ПАТ «Ерсте Банк» що є правонаступником щодо прав та зобовязань ВАТ «Ерсте Банк»  та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/0398/3/19557 в сумі 120 000, 00 дол. США строком до 07.07.2018 року зі сплатою 14,5% та в якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки з позивачем та відповідачем ОСОБА_2, договір поруки, з позивачем, відповідачем ОСОБА_1, та відповідачем ОСОБА_3  

Крім того, позивач вказує, що відповідач свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 01.11.2010 року загальна заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем складає 122 625,47 дол. США, яка складається з основної суми боргу – 112 430,59 дол. США; по відсотках – 9 589,03 дол. США; по пені за простроченння основної суми боргу – 365,00 дол. США; по пені за простроченння відсотків – 240,85 дол. США.

З огляду на те, що відповідачі не виконують належним чином свої зобов’язання за кредитним договором, а саме:  відповідачка ОСОБА_1, яка взяла суму боргу на споживчі кредити в сумі 120 000, 00 дол. США зі сплатою 14,5% річних строком до 07.07.2018 року; відповідач ОСОБА_2  який внаслідок невиконання умов договору відповідачем – 1 заставив своє майно, яке знаходиться АДРЕСА_1, та відповідачка ОСОБА_3, яка є поручителем за відповідачку – 1, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором в сумі 122 625,47 дол. США та звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки з відповідача ОСОБА_2,  а також стягнути з відповідачів на користь позивача державне мито в розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

В судове засідання представник позивача не з’явилася, про день,  час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом з тим, від  представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у її відсутність та про те, що позов підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.  

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 81-82), про причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило. Однак, до суду повернулися телеграми про те, що телеграма не доставлена, оскільки квартира зачинена, а адресат по повідомленню за телеграмою не з’являється.

Згідно ч.5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.   

Відповідачка ОСОБА_3, в судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчить оголошення в газеті «Урядовий Кур’єр».

Відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.  

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 08 липня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/0398/3/19557 відповідно до якого  позивач надає позичальнику кредит в сумі 120 000, 00 дол. США., зі сплатою 14,5% річних, комісією за видачу готівки з поточного рахунку в розмірі 0,5%; комісією за розрахунково-касове обслуговування позичкового рахунку в розмірі 0,99% строком до 07 липня 2018 року. (а.с. 10).  Цільове  використання  кредитних коштів було призначено для споживчих потреб.

ВАТ «Ерсте Банк» є правонаступником всіх прав та обов’язків ПАТ «Ерсте Банк» відповідно до статуту, погодженого Національним банком України 06.11.2009 року. (а.с. 40).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити відсотки.

08 липня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 014/0398/3/19557, предметом якого є нерухоме майно, а саме двокімнатна квартира АДРЕСА_1, заставною вартістю квартири 1002634,00 грн.  (а.с. 16).  

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав у повному обсязі зобов’язання перед відповідачкою ОСОБА_1, надавши їй кредитні кошти у розмірі 120 000,00 доларів США, про що свідчить копія заяви про видачу готівки від 08.07.2008 року (а.с. 21).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.546 ЦПК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком. Пенею, відповідно до ч.3 ст.549 ЦПК України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачам надсилались вимоги про зобов’язання  здійснити погашення заборгованості перед позивачем, про що свідчить поштове зворотнє повідомлення, яке було надіслане відповідачам. (а.с. 31-32).

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов’язання за кредитним договором не виконує внаслідок чого станом на 01.11.2010 року утворилася заборгованість  у сумі 122 625,47 дол. США, яка складається із основної суми боргу 112 430,59 дол. США; заборгованості по відсотках у сумі 9 589,03 дол. США; по пені за прострочення відсотків в сумі 240,85 дол. США.; пені за прострочення основної суми боргу в сумі 365,00 дол. США.

З матеріалів справи вбачається, що 08 липня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1, ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014/0398/3/19557 відповідно до якого відповідачка ОСОБА_3 поручилася за ОСОБА_1 перед ВАТ «Ерсте Банк» солідарно відповідати за виконання відповідачкою ОСОБА_1 зобов’язань, що випливають з укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору. (а.с. 20).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, для відповідачки ОСОБА_3 настає відповідальність згідно ст. 554 ЦК України та договорів поруки за невиконання відповідачкою ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором № 014/0398/3/19557 від 08.07.2008 року.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, своїх пояснень щодо суті позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надали.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення солідарно коштів в розмірі 122 625, 47 дол. США на його користь з  відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 засновані на законі та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки  № 014/0398/3/19557 від 08.07.2008 року, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2  в рахунок задоволення грошових вимог позивача за кредитним договором на загальну суму 122 625,47 дол. США та зобов’язання ОСОБА_2 виселитися та знятися з реєстраційного обліку, то суд вважає таку вимогу позивача передчасною, оскільки у разі задоволення позову в даній частині судом фактично буде стягнуто заборгованість за кредитним договором у подвійному розмірі.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3, відповідно до ст. 554 ЦК України, підлягає стягненню солідарно заборгованість 122 625,47 дол. США, яка складається із основної суми боргу 112 430,59 дол. США; заборгованості по відсотках у сумі 9 589,03 дол. США; по пені за прострочення відсотків в сумі 240,85 дол. США.; пені за прострочення основної суми боргу в сумі 365,00 дол. США. іншу частину позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки,  виселення, слід залишити без задоволення, оскільки така вимога на думку суду, є передчасною.  

Також, не підлягає задоволенню вимога позивача про визначення суми стягнення в гривні, виходячи з курсу НБУ на день ухвалення рішення з огляду на наступне.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, належним виконанням зобов’язання з боку відповідача є повернення кредиту у строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Виходячи з того, що виконання договірних зобов’язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, та оскільки правовідносини виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»), а також виходячи з того, що Закон України «Про виконавче провадження» (ст. 53) допускає можливість проведення державним виконавцем виконавчих дій щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті, суд вважає, що з відповідачів підлягає стягненню заборгованість саме у валюті зобов’язань, визначених кредитним договором, а саме в доларах США.   

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачів, а саме з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню  судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати державного мита у сумі 1700 грн. 00 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213,  214, 224-226  ЦПК України ст. ст. 526, 530, 651, 653, 1054 ЦК України,  суд -

В И Р І Ш И В :

   Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» – задовольнити частково.

Стягнути солідано  з ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ідентифікаційний № НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 122 625 (сто двадцять дві тисячі шістсот двадцять п’ять) дол. США 47 центів.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» державне мито в розмірі 1700 (тисяча сімсот) грн., 00 коп., та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Решту позовних вимог – залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.   

Суддя                                                                                            О. В. Ісаєвська