Справа №2-а-218/2010 р.

                                                 П О С Т А Н О В А

                                                  Іменем України

26 січня 2010 року  о 14:00год. суддя Білозерського районного суду Херсонської області Сокирко Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління ПФУ в Білозерському районі Херсонської області про спонукання до виконання певних дій, -

                                      в с т а н о в и в :

Позивач звернувся  до суду з позовом до Управління ПФУ в Білозерському районі Херсонської області, посилаючись на те, що він  відповідно до Закону України  від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни»має статус «дитина війни», згідно цього ж Закону йому повинна виплачуватися як дитині війни соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте вона йому не виплачується. На його звернення до Управління ПФУ в Білозерському районі про здійснення такого нарахування йому було роз»яснено, що  з 01.01.2008 року до теперішнього часу до його пенсії нараховується та виплачується підвищення в розмірі  10% прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних громадян, який на сьогоднішній день складає 49,80грн. Просив визнати  протиправними дії Управління ПФУ в Білозерському районі Херсонської області щодо недоплати йому належних як дитині війни  сум щомісячної державної соціальної допомоги та зобов»язати його здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни виходячи з розміру 30% мінімального розміру  пенсії за  рахунок коштів Державного бюджету України та з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до п. 2 ч. ч. 1 ст. 183-2 КАС України передбачене скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов»язковим  державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат,  доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

26.01.2011 року відповідач подав письмове заперечення проти позову,  в якому не погодився з позовними вимогами, викладеними позивачем  з тих підстав, що відсутні правові підстави для задоволення цих вимог, оскільки  у ПФУ не має ні юридичних, ні фактичних підстав для задоволення вимог позивача, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада  України, а не із бюджету ПФУ, який затверджує Кабінет Міністрів України, а так само не визначений  Законом механізм розрахунку підвищення, передбаченого  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а отже немає підставі для  задоволення вимог позивача. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно матеріалів справи, вбачається, що:

ОСОБА_1  народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно ст.  1 Закону України №2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни»відноситься до категорії «дитина війни», про що об»єктивно свідчить пенсійне посвідчення з відміткою «дитина війни»

Ст. 6 цього ж Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законами України «Про державний бюджет України на 2010 рік», «Про державний бюджет України на 2011 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялася і будь-які обмеження щодо її застосування не встановлювалися.

Ст. 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні, грунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової не працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення, щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Ч. 2 ст. З Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансове забезпечнення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни»для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, за наявності достатніх доказів та підстав адміністративний позов слід  задовольнити.

Керуючись ст. ст. 160-163, 183-2 КАС України, ст. ст. 3 ч. 2, 19, 46 ч. 1 Конституції України, ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, суддя, -

                                           п о с т а н о в и в :  

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління ПФУ в Білозерському районі Херсонської області щодо недоплати належних ОСОБА_1 як дитині війни сум щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за останні шість місяців, які передували дню подачі ним позову до суду згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов»язати Управління ПФУ в Білозерському районі Херсонської області здійснити перерахунок призначених виплат, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до норми ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та  забезпечити її виплату  ОСОБА_1 як дитині війни, суму щомісячної державної соціальної допомоги за останні шість місяців, які передували  дню подачі позову до суду, починаючи з 27.06.2010 року з урахуванням проведених виплат,  за рахунок  коштів Державного бюджету України.

Постанова  може бути оскаржена  протягом десяти днів до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом  подання апеляційної скарги.

Строк для  подання апеляційної скарги стороною обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя: