Справа №  2-а-535/11

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          05 квітня 2011 року cуддя Печерського районного суду Пилаєва  М.  К. ,  розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Печерському районі м. Києва – про визнання незаконними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, просить визнати незаконними  дії відповідача щодо застосування при перерахунку пенсії позивача за віком за ст.40,  ст.42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2010 році показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з показником за 2009 рік з 1.04.2010. В обґрунтування своїх вимог позивач також посилається на те, що є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, подовжував працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ст.40, ст.42 вказаного Закону, позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197, 91 гривня, а не за показником за 2009 рік – за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії як це передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», - у розмірі 1650, 43 гривня. У зв’язку з чим, позивач отримує пенсію нижчу, ніж це передбачено вказаним Законом. 24.01.2011 позивач звернувся до відповідача з заявою про неправомірність проведення вищевказаного розрахунку, на що відповідачем позивачу відмовлено в проведенні розрахунку з урахуванням показника за 2009 рік листом від 28.01.2011 у зв’язку з відсутністю на те, законних підстав. Також позивач просить зобов’язати відповідача усунути порушення та провести перерахунок пенсії, відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 400, 00 грн. та поновити пропущений строк звернення до суду.

Ухвалою суду від 18.03.2011 позивачу поновлено пропущений строк звернення до суду з даним позовом з 1.04.2010.Ухвалою судді від 18.03.2011 відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач 31.03.2011 подав до суду письмові заперечення проти позову в повному обсязі. Згідно заперечень, відповідач зазначив, що дії відповідача з перерахунку є правомірними, оскільки у зв’язку з визнанням змін, внесених до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення», неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40,42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. У зв’язку з цим, перерахунок пенсії проводиться відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та роз’яснень Мінпраці та пенсійного фонду України від 11.03.2009 щодо проведення перерахунку пенсії із застосування показника середньої заробітної плати, який вже склався до винесення рішення КСУ, тобто за 2007 рік у розмірі 1197, 91 грн. Також відповідач посилається на порушення позивачем встановленого ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, вважає необґрунтованим згідно чинного законодавства заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, вважаю можливим розгляд справи та ухвалення судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб справі, і надходжу до наступних висновків.

На підставі наявних в матеріалах справи даних, судом встановлені наступні обставини, які не заперечуються сторонами: позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, подовжував працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.1, 2 ст.40, ч.4. ст.42 вказаного Закону,  позивач 12.04.2010 звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Перерахунок було проведено відповідачем з 01.04.2010 з урахуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік у  розмірі 1197, 91 грн., а не за показником за 2009 рік – за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії у розмірі – 1650, 43 грн., у зв’язку з чим позивач отримує пенсію в розмірі меншому, ніж при перерахунку пенсії за показником за 2009 рік, що не заперечує відповідач. 24.01.2011 позивач звернувся до відповідача з заявою про неправомірність проведення вищевказаного розрахунку, на що відповідачем позивачу відмовлено в проведенні розрахунку з урахуванням показника за 2009 рік листом від 28.01.2011 у зв’язку з відсутністю на те, законних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Підпунктами  9, 10 п.35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески. та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Таким чином, доводи представника відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є безпідставними і юридично неспроможними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

На підставі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини, яка рядно цього закону є джерелом права.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Відповідно до позиції Суду ЄС у справі 41/74 van Duyn v. Home Office, цей принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як вбачається з Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на час проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу та на момент розгляду справи, іншого порядку та показників перерахунку, ніж встановлений ст.ст.40, 42 цього Закону, законами України не встановлено.  

Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу у 2010 році за повним стажем без урахування показника заробітної плати за 2009 року, а саме за показником 2007 року на підставі відповідного листа - роз’яснень Мінпраці та Пенсійного Фонду України, є неправомірним, оскільки такий перерахунок не відповідає та суперечить вказаним вимогам закону, і має наслідком звуження змісту та обсягу прав позивача.

В частині вимог позивача про визнання дій відповідача незаконними, слід зазначити, що позивачем обрано не передбачений ст.162 КАС України спосіб захисту порушеного    права, згідно якої у разі задоволення позову суд приймає постанову, зокрема, про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними.  

На підставі вищевикладеного, суд надходить до висновку про протиправність дій відповідача з відмови у перерахунку у 2010 році за ч.1, 2 ст.40, ч.4. ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсії позивача за віком по стажу та заробітній платі, та вважає наявними законні підстави для задоволення вимог, визнання дій відповідача протиправними та захисту прав позивача шляхом зобов’язання відповідача провести позивачу з 1 квітня 2010 року по день ухвалення рішення з урахуванням проведених виплат, перерахунок пенсії за віком по заробітній платі та стажу позивача за ч.1, 2 ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача усунути порушення шляхом здійснення виплати пенсії відповідно до вимог вказаного закону і виплачувати її щомісячно в подальшому з моменту винесення рішення суду, задоволенню не підлягають як безпідставні, оскільки право позивача на дану соціальну виплату встановлено та гарантовано законом і здійснюється у встановленому законом порядку, а відповідно до ст.ст.2 КАС України судом здійснюється захист прав, свобод та інтересів, що виключає їх захист на майбутнє.

Вважаю відсутніми згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.06 №590 та ст.ст.87, 90 КАС України підстави для відшкодування заявлених позивачем витрат на правову допомогу, оскільки тривалість часу надання зазначених у довідці ТОВ «Надія» правових послуг протягом 3 годин та їх вартість у розмірі 400, 00 грн. не обґрунтовується та не підтверджується матеріалами справи, з огляду на те, що викладені в позовній заяві обставини та відомості, за виключенням тих, що стосуються вимог, які підлягають задоволенню, не стосуються заявлених позивачем вимог та прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому позовну заяву фактично складено шляхом заповнення анкетних даних позивача, інших документів, крім наявних у позивача на час складання позовної заяви, матеріали справи не містять.

У зв’язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати про оплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст.40 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 11, 17, 18, 94, 99, ч.1 ст.160, ст.ст.161-163, ч.1 ст.167, 184-186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

 Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва з відмови у перерахунку Соколовій Лідії Яківні, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у 2010 році пенсії за віком по заробітній платі та стажу за ч.1, ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, пенсії за віком по заробітній платі та стажу за ч.1, ст.40, ч.4 ст.42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, з 1 квітня 2010 року по 05 квітня 2011 року з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити

Стягнути на користь ОСОБА_1. з Державного бюджету України судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова судді підлягає негайному виконанню відповідачем Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва.

Постанова судді, прийнята у скороченому провадженні, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову судді подається Київському апеляційному адміністративному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова судді, прийнята у скороченому провадженні, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                      М. К. Пилаєва