Справа №  2-500/11    

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

30 березня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Щукіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників та визнання права власності, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, посилаючись на наступні обставини: на підставі свідоцтва про право власності на квартиру №1820 від 09.02.1999 року та свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВСК №292421 від 12.12.2005 року ОСОБА_1 належить 5/6 частин квартири АДРЕСА_3.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВЕВ №599537 від 25.09.2006 року відповідачці ОСОБА_2 належить 1/6 частина квартири АДРЕСА_3.

Зазначає, що ОСОБА_2 у квартирі не проживає, забезпечена іншою житловою площею, її доля у загальному майні є незначною та не може бути виділена у натурі, а сумісне використання квартири є неможливим, оскільки між нею та ОСОБА_1 склались неприязні стосунки, мають місце конфлікти.

Просив припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частини квартири АДРЕСА_3 та передати йому –ОСОБА_1, який внесе вартість цієї частини на депозитний рахунок суду, визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_3.

В судове засідання позивач та його представник не з’явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідачка у судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій вказала, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність  двох  чи  більше  осіб  із  визначенням  часток
кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Статтею 365 ЦК України передбачено, що право  особи  на  частку  у  спільному  майні  може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке  припинення  не  завдасть  істотної  шкоди  інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення  позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі є суб'єктами права спільної часткової власності, а саме: ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВСК № 292421, виданого 12.12.2005 року державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №7-2752 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, і власником 2/3 часток майна, у тому числі з урахуванням 1/3 частки майна, від якого на його користь відмовився син померлої ОСОБА_4, а саме: квартири АДРЕСА_3 (а.с.5-7).

На підставі свідоцтва про право власності на квартиру №1820 від 09.02.1999 року, виданого Представництвом фонду держмайна України м.Донецька ОСОБА_1 належить 1/2 частин квартири АДРЕСА_3 (а.с.8).

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВЕВ №599537 від 25.09.2006 року, виданого  державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №7-2793, належить 1/6 частина спадкового майна: квартири АДРЕСА_3 (а.с.9).

Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3, зазначена квартира складається з трьох житлових кімнат площею, відповідно 10,70 кв. метрів, 25,70 кв. метрів, 16,10 кв. метрів., а всього загальною житловою площею –52,50 кв. метри.

Належна відповідачці 1/6 частка спірної квартири, у натуральному виразі складає: 52,50:6=8,75 кв. метри. Тобто, не може бути виділена їй в натурі у спірній квартирі.

Зазначена квартира знаходиться в багатоповерховому будинку і є неподільною.

В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами тривалий час має місце особистий конфлікт, у зв’язку із чим сумісне проживання і користування майном є неможливим.

Окрім того, відповідачка має інше житло, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до висновку експерта №5641/23-6797/23 від 10.12.2010 року, вартість 1/6 частки квартири АДРЕСА_3 складає 87074 грн.

Вказана сума, відповідно до квитанцій №18-606 від 04.03.2011 року, №18-9 від 12.03.2011 року, №18-36 від 11.03.2011 року, внесена позивачем ОСОБА_1 на депозит територіального Управління Державної судової адміністрації у Донецькій області.

Таким чином, враховуючи наведені факти, суд приходить до висновку про можливість, у відповідності із положеннями ст.365 ЦК України, припинення права ОСОБА_2 на 1/6 частку квартири АДРЕСА_3, та визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_3, що належала ОСОБА_2, та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартості 1/6 частки квартири АДРЕСА_3 у сумі 87074 грн.

В силу ст.88 ЦПК України, підлягає до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн. та судовий збір у дохід держави 870,74 грн.

На підставі ст.ст.356, 365 ЦК України та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників та визнання права власності –задовольнити.

Припинити право ОСОБА_2 на 1/6 частку квартири АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_3, що належала ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість 1/6 частки квартири АДРЕСА_3 у розмірі 87074 (вісімдесят сім тисяч сімдесят чотири) грн., перераховані ним на депозит територіального Управління Державної судової адміністрації у Донецькій області (т/р 29029881702), що підтверджується наступними платежами:

-          відповідно до квитанції №18-606 від 04.03.2011 року у сумі 32 832 грн.,

-          відповідно до квитанції №18-9 від 12.03.2011 року у сумі 21 710 грн.,

-          відповідно до квитанції №18-36 від 11.03.2011 року у сумі 32 532 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн. та судовий збір у дохід держави 870,74 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

м. Донецька                                                                                                                   Князьков В.В.