Біляївський районний

Кіпенко 1 м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600

                                                                                                                                 Справа № 2-а-255

                                                                                                                                             2011 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

        12 квітня 2011 року                                                                    Біляївський районний суд

                                                                                                                        Одеської області

в складі: судді –Мельничук Н.І.

при секретарі –Пилаєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Біляївському районі, Одеської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, суд, –

В С Т А Н О В И В:

         Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, в якому просить суд  визнати протиправними рішення та дії Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області та зобов’язати вчинити певні дії.

         Свій позов мотивує тим, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням. У відповідності до ч.1 ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач, як особа, віднесена до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та як інвалід другої групи повинен отримувати щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, а згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - пенсію не нижче восьми мінімальних пенсій за віком.

         У грудні 2010 року він дізнався про те, що Управлінням пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області розмір основної пенсії та додаткової пенсії за заподіяну шкоду, заподіяну здоров’ю, було обчислено неправильно. На свою заяву до Управління пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області, в якій він просив УПФ перерахувати, призначити та виплачувати пенсію у розмірі, встановленому законом, позивач отримав відповідь, в якій відповідач доводить правильність нарахування пенсії, керуючись ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також позивач звертає увагу на те, що Управління пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області вважає, що немає підстав для проведення перерахунку пенсії в залежності від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, посилаючись на зміни у законодавстві, а саме у ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107-У1 від 28.12.2007 р. та постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

         В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 посилалась на те, що відповідач, всупереч діючому законодавству здійснює виплату основної та додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають вимогам Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  Позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, але відповідач відмовив йому в перерахунку.    

         Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області надало до суду заяву, в якій просило розглядати справу з урахуванням наданих письмових заперечень, без участі представника відповідача.

          Вислухавши пояснення представника позивача та вивчивши заперечення відповідача проти позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Пенсійне забезпечення осіб, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС здійснюється згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 від 28.02.1991 року, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року та на підставі Постанови Кабінету  Міністрів України.    

          Стаття 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»закріплює норму, у відповідності до якої пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4  встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.    

          Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 призначається у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частина 4 якої встановлює, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.    

         Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеними до категорії 1 згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»призначається  у розмірах: інвалідам 2 групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.    

         Відповідно до частини 7 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.    

         Постановою КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачується інвалідам 2 групи у розмірі 20% прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.    

         Розмір пенсії, встановлений частиною 4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», був визначений виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.    

         Відповідач не погоджується з вимогами позивача стосовно нарахування підвищення до пенсії в майбутньому, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушених з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.    

         З такою позицією відповідача суд погодитися не може, так як у разі зобов’язання відповідача судом виплачувати пенсію з певної дати, у даному випадку йдеться не про зобов’язання здійснювати виплати у майбутньому, а йдеться про регулярне здійснення поточних виплат пенсії. При цьому під поточними виплатами слід розуміти регулярні виплати пенсії, які виплачуються у розмірі, період та у спосіб, розмір якої відповідає розміру прожиткового мінімуму, по 2 групі інвалідності, відповідно до ст.49, ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Обов’язок відповідача по виплаті пенсії має законодавчо встановлений регулярний характер, є документально підтверджене порушення відповідачем свого обов’язку, право позивача на отримання  пенсії також закріплено законодавчо, в зв’язку з чим він має право на його реалізацію, без обмеження будь-яким строком.    

          Позивач за рішенням МСЕК є інвалідом 2-ої групи, належить (віднесений) до 1 категорії, як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи.    

          За цих обставин, згідно ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивач має право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності  до ч.4 ст.54 вказаного  закону повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії  згідно того ж Закону повинен складати –75 процентів мінімальної пенсії за віком.    

          Як встановлено в судовому засіданні, відповідач державну та додаткову пенсію призначає та  нараховує позивачу в набагато меншому розмірі, а ніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

           Конституційним Судом України було прийнято  рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року про визнання таким, що не відповідає Конституції (є неконституційним) положень статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким призупинялись або вносилися зміни у деякі статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в ст.50 та ст.54 вказаного Закону. Після прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказаний Закон діє в редакції на кінець 2006 року. У відповідності з зазначеним рішенням Конституційного Суду України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22.05.2008 року.

          Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згоду на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.    

          Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами випливає, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»№ 654 від 16.07.2008 року та постанова  «Про деякі питання соціального захисту деяких категорій громадян»№ 530 від 28.05.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.    

          Як слідує із ч.7 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворюваня, і пенсії у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильскої катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту обсягу прав позивача, встановленних цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.    

          Зі ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіянну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.    

          За чинним законодавством, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.    

        Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальників, внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.    

         Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.    

         Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.    

         Таким чином, новий розмір мінімальної пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.    

         Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.    

         Однак відповідач всупереч діючому законодавству не виплачує позивачеві пенсію у передбаченому законом розмірі.    

         Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.    

         Так, дійсно ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначає, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.          

          Отже, відповідно до положень ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 08.02.1991 року пенсія учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 групи виплачується - у розмірі, згідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;  по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;   по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.   Додаткова пенсія (ст.50 вказаного Закону): інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;  інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;  інвалідам III групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.    

        Таким чином, право позивача прямо встановлено Конституцією та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

         В зв’язку з чим суд, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача , приходить до висновку про необхідність визнання протиправними рішення та дії Управління пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю; зобов'язання відповідача з 01.12.2010 року здійснити перерахунок та виплачувати позивачу поточні пенсію з урахуванням фактично здійснених виплат у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, по 2 групі інвалідності, відповідно до ст.49, ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».       

         Згідно ст.76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»від 08.02.1995 року, право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю не обмежується строком давності.

         Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує  пенсію, виплачуються  за  минулий час без обмеження будь-яким  строком  з  нарахуванням  компенсації  втрати  частини доходів.

         Керуючись ст. 46, ст.92 Конституції України, ст.ст.49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28, ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, ст.ст. 4, 9, 11, 71, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Біляївському районі, Одеської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити частково.

          Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Біляївському районні Одеської області з 01.09.2010 року здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 поточні пенсії з урахуванням фактично здійснених виплат у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, по 2 групі інвалідності, відповідно до ст.49, ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          В іншій частині позову відмовити.

          Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення  постанови.  

         Суддя :                                                                                                          Н.І. Мельничук