Справа № 2-а-6/11

ПОСТАНОВА

     Іменем   України

          15 лютого 2011 року           Погребищенський районний суд Вінницької області

                                                             в складі головуючого - судді Панасюк О.  С.,

                                                                         з участю секретаря  Москаленко С.П.,

                                                        представника відповідача –адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до  Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області  про визнання протиправним і скасування рішення № 16 2-ї сесії Спичинецької сільської ради 6-го скликання про скасування рішень сільської ради № 273 (А) та № 273 (Б) від 29.01.2010р. та передачу земель водного фонду у користування територіальної громади, -

                                                             Встановив:

          30.12.2010р. до суду подано цю позовну заяву.

В судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову підтримав і пояснив, що рішенням № 16 2-ї сесії Спиченецької сільської ради Погребищенського району 6-го скликання від 1.12.2010р. були скасовані рішення цієї ж ради № 273 (а) та № 273 (б) від 29.01.2010р. про поновлення з ним (шляхом переукладення) договорів оренди земельних ділянок водного фонду, загальною площею, відповідно, 0,6359га та 8,7212га, розташованих на АДРЕСА_1. При цьому в проекті порядку денного, який планувався до винесення на розгляд сесії, це питання не значилось, а відтак не доводилось до відома депутатів та населення, внесено воно було до порядку денного безпосередньо під час сесії; не було враховано, що ці рішення фактично виконані, тому що 29.01.2010р. між ним та Спичинецькою сільською радою було укладено договір оренди земель водного фонду, з того часу він постійно сплачував орендну плату, 5.05.2010р. уклав з Погребищенською районною державною адміністрацією договір оренди водного об’єкту (ставка), розташованого на цих землях.

Представник відповідача вимоги позову не визнала і пояснила, що рішення прийняте відповідно до встановленої процедури та в межах компетенції органу місцевого самоврядування, тому що до сільської ради звернувся громадянин ОСОБА_3, який спільно з ОСОБА_2 орендував ставок, із заявою про переукладення договору оренди земель водного фонду на двох орендарів, питання про розгляд заяв громадян було доведено до відома депутатів та заінтересованих осіб, в тому числі і ОСОБА_4 19.11.2010р., скасовані рішення № 273 (а) та № 273 (б) від 29.01.2010р. вважала незаконним, як такі що прийняті без врахування інтересів ОСОБА_3, а посилання позивача на їх виконання вважала безпідставним, оскільки договір оренди земель водного фонду дотепер у встановленому порядку не зареєстрований.

З`ясувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, суд визнає за необхідне позов задовольнити повністю з таких міркувань.

Достовірно доведено, що 29.01.2010р. на 48-й сесії Спичинецької сільської ради 5-го скликання були прийняті рішення № 73 (А) про поновлення (шляхом переукладення) договору оренди земельної ділянки водного фонду, розташованої на АДРЕСА_1, загальною площею 0,6359га, з них 0,4891га під водним плесом та 0,1468га під гідроспорудою, та № 73 (б) про поновлення (шляхом переукладення) договору оренди земельної ділянки водного фонду, розташованої на АДРЕСА_1, загальною площею 8,7212га, з яких 8,6261га під водним плесом та 0,0951га під гідроспорудою. 29.01.2010р. між ОСОБА_2 та Спичинецькою сільською радою в особі сільського голови Шадія С.Г. було підписано договір оренди землі на земельну ділянку водного фонду, розміром 0,6359га; 5.05.2010р. між Погребищенською районною державною адміністрацією в особі її голови Осадчука В.П. та ОСОБА_2 був укладений договір оренди водного об’єкту (ставка), площею 9,1152га (0,4891га водного дзеркала за рішенням № 73 (А) + 8,6261га дзеркала за рішенням № 73 (Б)); з січня по грудень 2010 року ОСОБА_2 сплачував сільській раді орендну плату за об’єкт водного фонду в розмірі 222 грн. (з розрахунку 284,68 грн. Х 9,3571га землі (0,6359 га за рішенням № 73 (А) + 8,7212га за рішенням № 73 (Б)) / 12 місяців). 1.12.2010р. без попереднього доведення до відома населення та депутатів сільської ради сільським головою до порядку денного 2-ї сесії Спиченецької сільської ради 6-го скликання було внесене питання № 9 «Про скасування рішень сільської ради». Без затвердження порядку денного шляхом голосування на сесії сільський голова Дерінг Л.В. внесла пропозицію про скасування рішень ради № 73 (А) та № 73 (Б) і передачу орендованих ОСОБА_2 земель водного фонду в користування громади, оскільки до ради звернувся громадянин ОСОБА_3, який стверджував, що вони спільно оредували ці землі і разом сплачували орендну плату. Без вивчення питання комісією по земельних питаннях, будь-якого його обговорення сесією було прийняте рішення про скасування рішень сільської ради № 273 (а) та № 273 (б) від 29.01.2010р. та передачу земель водного фонду у користування територіальної громади, при цьому в протоколі це рішення зазначено під № 20, хоча в наданому позивачу примірнику та примірнику, що приєднаний до протоколу і оглянутий в суді його номер зазначений 16.

Зазначені правовідносини у системному зв’язку регламентуються:

1) ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)  ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою встановлено принципи законності та гласності при здійсненні місцевого самоврядування;

3) ч.9 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках – не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд ради.

В мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України № 7-рп від 16.04.2009р. зазначено, що в Конституції України закріплено принцип,  за яким права і свободи людини та   їх  гарантії  визначають  зміст  і  спрямованість  діяльності держави,  яка   відповідає   перед   людиною  за   свою діяльність.  Органи  місцевого  самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед  юридичними  і  фізичними особами.  Таким чином,  органи місцевого самоврядування  не  можуть  скасовувати  свої  попередні рішення,  вносити  до  них зміни,  якщо відповідно до приписів цих рішень виникли  правовідносини,  пов'язані  з  реалізацією  певних суб'єктивних  прав  та охоронюваних законом інтересів,  і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це  є "гарантією  стабільності суспільних   відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами,  породжуючи  у  громадян впевненість  у  тому,  що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього  рішення,  що  узгоджується  з  правовою позицією,  викладеною  в  абзаці  другому  пункту  5 мотивувальної частини    Рішення     Конституційного     Суду     України    від 13 травня  1997  року  N  1-зп   у  справі  щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого  самоврядування  є актами  одноразового  застосування,  вичерпують  свою  дію  фактом їхнього виконання,  тому вони не можуть бути скасовані чи  змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оскільки при прийнятті рішення № 16 2-ї сесії Спиченецької сільської ради Погребищенського району 6-го скликання від 1.12.2010р. про скасування рішень сільської ради № 273 (а) та № 273 (б) від 29.01.2010р. та передачу земель водного фонду у користування територіальної громади було порушено встановлену Законом процедуру його прийняття, зокрема не доведено заздалегідь до відома депутатів сільської ради та громадян про те, що таке питання має вирішуватись на сесії; скасовані рішення є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, на підставі яких виникли суб’єктивні права і обов’язки у фізичної особи ОСОБА_2, вони фактично були ним та сільською радою виконані, зокрема шляхом укладення з Погребищенською районною державною адміністрацією договору оренди водного об’єкту (ставка), сплати ОСОБА_2 та прийняття від нього сільською радою орендної плати за землі водного фонду, то це рішення необхідно визнати протиправним і скасувати.

Суд не бере до уваги посилання представника Спичинецької сільської ради Дерінг Л.В. на те, що оскільки до відома депутатів та заінтересованих осіб доводилось, що на розгляд сесії виноситься питання про розгляд заяв громадян, а питання про скасування рішень № 73 (А) та № 73 (Б) виникло у зв’язку із заявою ОСОБА_3, то воно фактично було таким чином доведено до їх вдома, тому що як видно зі списку депутатів та запрошених на 2-гу сесію 6-го скликання Спичинецької сільської ради, він із питаннями порядку денного був доведений 19.112010р. (а.с.36), а заява ОСОБА_8 подана до сільської ради лише 24.11.2010р. (а.с.35). ЇЇ ж пояснення про те, що порядок денний затверджувався на сесії депутатами шляхом голосування, а під час розгляду заяви ОСОБА_3 відбувалось обговорення питання і в такому вигляді рішення було сформульовано не за її пропозицією, а за наполяганням депутатів, спростовується протоколом 2-ї сесії 6-го скликання Спичинецької сільської ради, з якого видно, що голосування за затвердження порядку денного не відбувалось, питання про скасування рішень сільської ради № 73 (А) та № 73 (Б) та передачу земель водного фонду в користування громади було поставлено саме сільським головою Дерінг Л.В., депутати сільської ради та запрошені особи в його обговоренні участі не брали (а.с.68,70).

Суд також відхиляє посилання представника відповідача на те, що договір оренди земель водного фонду від 29.01.2010р. між Спичинецькою сільською радою та ОСОБА_2 не був зареєстрованим у встановленому порядку, а відтак, як такий, що в силу ст.18 Закону України «Про оренду землі» не є укладеним, а тому рішення № 73 (А) і № 73 (Б) від 29.01.2010р. виконані не були і, відповідно, сільська рада вправі була їх скасовувати, тому що на підставі цих рішень виникли та були реалізовані суб’єктивні права позивача, зокрема, він уклав договір оренди водного об’єкту з райдержадміністрацією саме в такому розмірі, як зазначено в цих рішеннях (а.с.15-18) та впродовж 2010р. року сплачував, а сільська рада приймала від нього орендну плату за землі водного фонду такої самої площі, яка вказана у скасованих рішеннях (а.с.22-27). Таким чином скасування сільською радою зазначених рішень є порушенням конституційного принципу неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина, який, зокрема, передбачає "гарантію  стабільності суспільних   відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами,  породжуючи  у  громадян впевненість  у  тому,  що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього  рішення.

Керуючись  ст.ст.2, 7 - 14, 159 -  163  КАС України, суд, –

                                                   Постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 16 2-ї сесії Спичинецької сільської ради 6-го скликання про скасування рішень сільської ради № 273 (а) та № 273 (б) від 29.01.2010р. та передачу земель водного фонду у користування територіальної громади.

          Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Погребищенський районний суд з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з часу отримання сторонами копії постанови.

Суддя