2-587/2011

                                                                      Р І  Ш Е Н Н Я                                            

                                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            28 березня 2011  року                               Єнакіївський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді –Дарміна М.О.

                        при секретарі –Мороз К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення матеріальної і моральної шкоди, -

                                                                  В С Т А Н О В И В :

В лютому 2011 року заявниця звернулася до Єнакіївського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення матеріальної і моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до укладеного 3 липня 2009 року  між нею та ОСОБА_3 договору на придбання віконних виробів відповідач прийняв на себе обов’язок надати у її власність і в подальшому встановити віконні вироби протягом 14 днів з дати підписання договору. Сума договірних зобов’язань складає 2400 гривень. У відповідності до умов договору вона повинна була сплатити 80% авансом , а 20 % суми в день відвантаження виробів.  Аванс було нею сплачено у розмірі 1800 гривень в день укладання договору. Протягом 14 дні умови договору виконані не були.  На її звернення до відповідача останній запевнив її, що усі умови договору він виконає. Протягом часу ,який сплинув з дати підписання договору і до дати подання позовної заяви до суду умови договору відповідачем не виконані, а сам відповідач зник. Її намагання його знайти результату не дали. Крім цього діями відповідача їй були спричинені моральні страждання, які вона оцінює в 1800 гривень, які полягали в тому, що вона не могла продовжити ремонт квартири, з приводу чого між нею та її чоловіком виникали сварки, оскільки гроші на придбання вікон були виділені з сімейного бюджету.

В судовому засіданні позивачка наполягала на задоволенні позовних вимог, додавши, що після початку слухання справи відповідач  передав їй в рахунок сплати наданих йому за умовами договору  500 гривень і в теперішній час сума основного боргу становить 1300 гривень.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, погодившись з необхідністю сплати основного боргу і понесених позивачкою судових витрат. Причину з якої у нього утворилася заборгованість перед позивачкою пояснив, що внаслідок його особистої легковажності, гроші у розмірі 27000 гривень, серед яких були і гроші позивачки були передані ним через водія на завод, на який він відправив замовлення , який в подальшому зник разом з грошима. Стосовно вимог позивачки про сплату моральної шкоди не погодився, вмотивовуючи свої заперечення тим, що ніяких моральних страждань позивачці він особисто не завдавав.

Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи встановив наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 526 ЦК України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного
законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно  до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

3 липня 2009 року між ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір № 209 (а.с.6,7) за умовами якого ОСОБА_4 сплатила відповідачу 1800 гривень авансу. Свої зобов’язання за вищезазначеним договором відповідач не виконав , до визнано сторонами і тому у відповідності до вимог статті 61 ЦПК України не потребує доказування. Також сторонами визнано факт часткового повернення ОСОБА_2 суми сплаченого йому авансу у розмірі 500 гривень, а тому цей факт також не потребує доказування.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині заобов’язання відповідача повернути суму сплаченого йому авансу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд доходить висновку про недоведеність у судовому засіданні факту заподіяння моральної шкоди і тому в цій частині позовних вимог відмовляє позивачеві.

           Розподіл судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 88 ЦПК України і задовольняє позовні вимоги в цій частині позову.

           На підставі наведеного та керуючись ст..10,11,60,88, 212-215 ЦПК України ст.ст.23,526 ЦК України, суд

                                                                    В И Р І Ш И В :

Договір № 209 від 3 липня 2009 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 –розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця міста Єнакієве на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки міста Єнакієве суму сплачену за договором № 209 від 3 липня 2009 року у розмірі 1300 гривень, понесені нею судові витрати у розмірі 171 гривень.

В задоволенні решти  частини позовних вимог відмовити.

Апелляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Апелляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя   :                                                                       Дармін М.О.