Справа № 2-а-96/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 року                                                                      Турійський районний суд

                                                                                                    Волинської області

в складі:головуючого-судді                                                                      Шмідта С.А. 

при секретарі                                                                      Веремчук Л.Ю.

з участю позивача                                                                                          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2 до інспектора ДПС взводу № 5 УДАІ УМВС України у Волинській області Вовка Миколи Адамовича про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до Турійського районного суду Волинської області з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись в обґрунтування своїх позовних вимог на наступне.

Як зазначено у позовній заяві, 01 березня 2011 року інспектором ДПС взводу № 5 УДАІ УМВС України у Волинській області Вовком М.А. відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 01 березня 2011 року о              21 год. 02 хв. ОСОБА_2, керуючи в с.Копачівка Рожищенського району Волинської області автомобілем марки "Toyota Camry", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю  87 км/год, чим перевищив допустиму швидкість руху в населеному пункті на  27 км/год, а також здійснив зупинку ближче 10 м від перехрестя, тим самим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП.

Цього ж дня тим же інспектором ДПС було винесено постанову серії АС 1 №012367 в справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300.00 (триста) грн.

На думку позивача, така постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки правил дорожнього руху України він не порушував, зокрема п.12.4 та п.15.9 ПДР, тому що до його транспортного засобу під’їхав автомобіль працівників ДАІ в той момент, коли він тільки розпочинав рух, а перед тим позивач не рухався, тому що розмовляв по телефону. Позивач ствердив, що він проїхав буквально кілька метрів, а тому не міг рухатися зі швидкістю 87 км/год. Крім того, як зазначає сам ОСОБА_2, твердження відповідача, зазначені у протоколі щодо зупинки його транспортного засобу за 10 м від перехрестя, є також надуманими, тому що в тому місці, де він зупинявся,  було не перехрестя, а з"їзд з дороги до лісу, перегороджений бетонними блоками.  У зв’язку з цим позивач у своїй позовній заяві просить скасувати вищевказану постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.

Відповідач - інспектор ДПС взводу № 5 УДАІ УМВС України у Волинській області Вовк М.А. в судове засідання не з’явився, хоча по місцю своєї служби повідомлявся телефонограмою та судовою повісткою, надісланою рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, про час, дату та місце розгляду справи, крім того, не повідомив суд про причини своєї неявки, не подавав заяви про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності, у зв’язку з чим судом відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України визнано за можливе здійснювати розгляд цієї справи за відсутності відповідача Вовка М.А. на підставі наявних у ній доказів.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав повністю, ствердив факти, наведені в ньому. Крім того, суду пояснив, що дійсно 01 березня 2011 року близько              21 години він керував автомобілем марки "Toyota Camry", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в с.Копачівка Рожищенського району Волинської області. Позивач ствердив, що коли він під’їжджав до населеного пункту, позначеного дорожнім знаком  5.45 "Початок населеного пункту", в нього задзвонив телефон, і тому він зупинив свій транспортний засіб на відстані приблизно 50 м за вищевказаним дорожнім знаком для того, щоб продовжити розмову. Закінчивши розмову, позивач хотів продовжити рух, однак побачив, що йому назустріч під’їхав автомобіль працівників ДАІ. Коли автомобіль позивача було зупинено працівником ДАІ, позивач пояснив останньому, що він, розпочинаючи рух, не міг рухатися зі швидкістю 87 км/год, а зупинявся у місці, яке не можна назвати перехрестям. Однак, незважаючи на це, відповідач склав протокол про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та вручив позивачу копію постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу. Так як в діях позивача не було складу правопорушення, зазначеного у цій постанові, позивач просить постанову інспектора ДПС взводу № 5 УДАІ УМВС України у Волинській області Вовка М.А. про накладення на нього адміністративного стягнення визнати незаконною та скасувати, а провадження у справі про вказане у постанові адміністративне правопорушення закрити.

          Заслухавши пояснення позивача, свідка та дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає позов ОСОБА_2 підставним та таким, що повністю підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що 01 березня 2011 року інспектором ДПС взводу № 5 УДАІ УМВС України у Волинській області Вовком М.А. було винесено постанову серії АС 1 № 012367 (а.с.5), за якою ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він всупереч вимогам п.12.4 та п.15.9 Правил дорожнього руху України 01 березня 2011 року о 21 год. 02 хв., керуючи автомобілем марки "Toyota Camry", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в с.Копачівка Рожищенського району Волинської області рухався зі швидкістю  87 км/год, чим перевищив допустиму швидкість руху в населеному пункту на  27 км/год., а також здійснив зупинку ближче 10 м від перехрестя, в зв"язку з чим накладено на ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі  300 грн. (а.с.5).

          Так, ч.1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину та порушення правил зупинки.

Згідно з п.12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі – ПДР України), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год та згідно з п.15.9 ПДР України зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АС1 № 140285 від 01 березня 2011 року (а.с.4), 01 березня 2011 року о 21 год. 02 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "Toyota Camry", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в с.Копачівка Рожищенського району Волинської області порушив правила зупинки та перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортного засобу більш як на двадцять кілометрів на годину.

Разом з тим, як показав суду свідок ОСОБА_4, 01 березня 2011 року біля 21 години автомобіль під керуванням ОСОБА_2, у якому був присутнім і він як пасажир, на початку с.Копачівка Рожищенського району Волинської області після нетривалої зупинки розпочинав свій рух і зразу після цього був зупинений працівником ДАІ. Свідок   ОСОБА_4 ствердив, що водій ОСОБА_2 ніяк не міг рухатися зі швидкістю 87 км/год, тому що проїхав приблизно до 10 метрів. Те місце, де він перед тим зупинявся, не було перехрестям, тому що це був з"їзд з дороги до лісу. З приладу, який фіксував швидкість руху автомобіля, не було зрозуміло, який це був автомобіль і в якому місці він рухався.

Такі показання свідка ОСОБА_4 є детальними, чіткими та послідовними й повністю узгоджуються з поясненнями позивача, а тому суд вважає їх достовірними та приймає до уваги.

Таким чином, на думку суду, показання свідка ОСОБА_4 в сукупності з поясненнями позивача повністю спростовують наведений у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення факт порушення ОСОБА_2 правил зупинки та перевищення встановленого обмеження швидкості руху транспортного засобу більш як на двадцять кілометрів на годину, а тому такий протокол не може слугувати єдиною та достатньою підставою для визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення.

В свою чергу, відповідачем не надано суду жодних переконливих та неспростовних доказів на підтвердження викладених в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення висновків про порушення ОСОБА_2 п.12.4 та п.15.9 ПДР України, тобто вчинення ним передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП адміністративного правопорушення, хоча, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача.

В зв’язку з тим, що належних доказів того, що позивач ОСОБА_2 01 березня 2011 року о 21 год. 02 хв., керуючи автомобілем марки "Toyota Camry", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в с.Копачівка Рожищенського району Волинської області порушив правила зупинки та перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортного засобу більш як на двадцять кілометрів на годину, суду не представлено, суд вважає, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, зокрема – його  об’єктивна сторона.

З огляду на таке, на думку суду, постанова серії АС 1 № 012367 від 01 березня           2011 року винесена відповідачем з грубим порушенням вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, у зв’язку з чим є незаконною та підлягає скасуванню, а тому у відповідності з вимогами п.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.293 КУпАП суд одночасно також закриває провадження у справі про дане адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі ч.5 ст.288 КУпАП, а від вимог про відшкодування будь-яких інших понесених у справі судових витрат позивач відмовився.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.11, ч.2 ст.71, ст.ст.86, 94, 161, 163 КАС України, ст.245, ст.280, п.3 ч.1 ст.293 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС взводу № 5 УДАІ УМВС України у Волинській області Вовка Миколи Адамовича про скасування постанови серії АС1 № 012367 від 01 березня 2011 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПС взводу № 5 УДАІ УМВС України у Волинській області Вовка Миколи Адамовича серії АС1 № 012367 від 01 березня 2011 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП.

На підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв"язку з з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: