Справа № 2-580/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

18 березня 2011 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Чуріковій Н.М., за участю представника позивача Шкваря К.М., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної в місті Дніпропетровську ради, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної в місті Дніпропетровську ради про визнання договору іпотеки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2009 року позивач –закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»(який замінений правонаступником –публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення. Позивач зазначив, що 05 березня 2007 року позивач та відповідач ОСОБА_2 уклали кредитний договір № DNG0GA00002179 за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 42400 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06 березня 2017 року. У порушення законодавства та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв’язку із чим виникла заборгованість по кредиту, яка станом на 26 січня 2009 року складає 39410 доларів США. В якості забезпечення виконання за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 05 березня 2007 року був укладений договір іпотеки № DNG0GA00002179 квартири АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Відповідач ОСОБА_2 зазначену суму заборгованості за кредитним договором в добровільному порядку не сплатила. З рахуванням того, що в квартирі АДРЕСА_1 крім відповідача ОСОБА_2 також зареєстровані та проживають їїмалолітній син ОСОБА_6, чоловік ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_4, ухвалою суду від 19.04.2010 року відповідач ОСОБА_6 визнана законним представником малолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залучені до участі у справі в якості співвідповідачів. У зв’язку із цим позивач просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу з укладанням від імені відповідача ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для продажу; виселити всіх відповідачів з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку та стягнути судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом, відповідно до якого просили визнати  договір іпотеки № DNG0GA00002179 квартири від 05 березня 2007 року недійсним, оскільки під час його укладення не було дотримано вимоги ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а саме не було отримано згоду органів опіки та піклування, що порушує права та інтереси їх малолітньої дитини –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає та зареєстрована разом з ними в наданій в іпотеку квартирі АДРЕСА_1. Крім того, спірна квартира перебуває у спільній сумісній власності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки була придбана під час їх шлюбу, що також порушує права відповідача ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача Шкваря К.М. надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, просила позов задовольнити; зустрічні позовні вимоги не визнала.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, в їх обґрунтування посилалися на обставини, викладені в зустрічній позовній заяві, яку просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, про день, час і місце судового засідання сповіщена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Представники третіх осіб - органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної в місті Дніпропетровську ради та Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, у судове засідання не з’явилися, про день, час і місце судового засідання сповіщені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи - відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, у судове засідання не з’явився, про день, час і місце судового засідання сповіщений належним чином, до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без присутності представника та винесення рішення на розсуд суду.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, у судове засідання не з’явилася, про день, час і місце судового засідання сповіщена належним чином; до початку судового засідання надала письмові пояснення з приводу того, що підстави, на які посилаються позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не відповідають дійсності та спростовуються рішенням АНД районної у місті Дніпропетровську ради № 42/5 від 16 лютого 2007 року, довідкою КЖЕП від 23 лютого 2007 року, заявою ОСОБА_3 від 05 березня 2007 року про відсутність малолітніх та неповнолітніх осіб.

Вислухавши сторони, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»та зустрічні позовні вимоги відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

05 березня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DNG0GA00002179, згідно умов якого відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 42400 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця  з кінцевим терміном повернення 06 березня 2017 року.

В порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала і станом на 18 березня 2011 року має заборгованість у розмірі 59336,68 доларів США.

У якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № DNG0GA00002179 від 05 березня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 05 березня 2007 року укладено договір іпотеки № DNG0GA00002179 квартири, згідно умов якого відповідач ОСОБА_2 передала позивачу в іпотеку, нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за №3301.

Відповідно до довідки КЖЕП № 23 від 07 грудня 2009 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі та малолітній син відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

У порушення вимог ч.ч. 1, 2 ЦПК України позивач не надав суду доказів на підтвердження фактів спричинення йому збитків чи зміни обсягу його прав порушенням відповідачем ОСОБА_2 строків виконання основного зобов’язання, передбаченого графіком погашення кредиту.

В судовому засіданні встановлено, що згідно п. 7.1. кредитного договору № DNG0GA00002179 від 05 березня 2007 року позивач надає відповідачу ОСОБА_2 кошти на строк з 05 березня 2007 року по 06 березня 2017 року, тобто відповідач ОСОБА_2 має можливість належним чином виконати умови кредитного договору та погасити заборгованість. З розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_2 за даним кредитним договором станом на 25 січня 2009 року наданого позивачем вбачається, що вона не ухиляється від погашення заборгованості та намагається її ліквідувати.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зазначена вище письмова вимога, передбачена законом, відповідачам не направлялась, належних та допустимих доказів цьому позивачем суду не надано.

Крім того, судом встановлено, що відсотки, комісія та пеня за заборгованість за кредитним договором відповідачем ОСОБА_2 частково сплачувалися, а спірне житло є єдиним місцем проживання відповідачів та членів їх сім’ї, яка складається з 4 осіб.

Таким чином, позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним і у його задоволенні слід відмовити.

Також не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки № DNG0GA00002179 квартири від 05 березня 2007 року недійсним, оскільки підставами недійсності даного договору вважають недотримання вимог закону в частині неотримання згоди органів опіки та піклування під час укладення даного договору, що порушує права та інтереси їх малолітньої дитини –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає та зареєстрована разом з ними в наданій в іпотеку квартирі, та перебування спірної квартири у спільній сумісній власності відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, оскільки вона була придбана під час їх шлюбу, що також порушує права відповідача ОСОБА_3

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську раді № 42/5 від 16 лютого 2007 року на звернення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їм дозволено зняти з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 їх малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дозволено його реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2. На час укладення договору іпотеки № DNG0GA00002179 квартири від 05 березня 2007 року відповідачем ОСОБА_2 приватному нотаріусу ОСОБА_5, яка посвідчувала даний договір, було надано довідку КЖЕП № 23 від 23 лютого 2007 року, з якої вбачається, що їх малолітня дитина ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 з 20 лютого 2007 року виписана.

З приводу порушення права відповідача ОСОБА_3 як співвласника, оскільки спірна квартира перебуває у спільній сумісній власності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлено, що під час укладання  договору іпотеки № DNG0GA00002179 квартири від 05 березня 2007 року відповідачем ОСОБА_3 на ім’я приватного нотаріуса ОСОБА_5, яка посвідчувала даний договір, 05 березня 2007 року було написано заяву, в якій він надав свою згоду на укладення зазначеного договору іпотеки. Крім того, в цій заяві він також зазначає, що відповідно до закону України «Про основи соціального захисту громадян і безпритульних дітей»право користування цією квартирою у неповнолітніх дітей відсутнє. Також ці вимоги не підтверджені доказами, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, вимоги позивача ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення та зустрічні позовні вимоги відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк»про визнання договору іпотеки недійсним не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної в місті Дніпропетровську ради, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення та в зустрічному позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної в місті Дніпропетровську ради про визнання договору іпотеки недійсним –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                                                           В.О. Лисенко