Справа № 2-581/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

18 березня 2011 рокуАмур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Чуріковій Н.М., за участю представника позивача Шкваря К.М., представника відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_3, треті особи: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначивши, що відповідно до укладеного договору № DNU0G40000007154 від 16 травня 2008 року відповідачка 16 травня 2008 року отримала кредит у розмірі 404000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16 травня 2028 року. В порушення умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконувала і станом на 06 березня 2009 року має заборгованість в розмірі 448976,65 грн. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором позивач та відповідачка 16 травня 2008 року уклали договір іпотеки, згідно з яким відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 58,50 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Дана квартира належить відповідачу на праві власності на підставі договору дарування. На підставі викладеного, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNU0G40000007154 від 16 травня 2008 року в розмірі 448976,65 грн., позивач просить звернути стягнення на квартиру загальною площею 58,50 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідача із зазначеної вище квартири зі зняттям з реєстраційного обліку, а також стягнути судові витрати по справі.

Відповідачка ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, відповідно до якого, згідно уточнених вимог, просила суд зобов’язати ПАТ КБ «Приватбанк»провести реструктуризацію заборгованості за кредитним договором  № DNU0G40000007154 від 16 травня 2008 року.

В судовому засіданні представник позивача Шкваря К.М. надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, просила позов задовольнити; зустрічні позовні вимоги не визнала.

Представник відповідачки ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, в їх обґрунтування посилалася на обставини, викладені в зустрічній позовній заяві, яку просила задовольнити. Пояснила, що заборгованість у відповідача утворилася у зв’язку з економічною кризою та тяжким матеріальним становищем.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради до судового засідання не з’явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника та винесення рішення на розсуд суду.

Вислухавши сторони, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»та зустрічні позовні вимоги відповідачки ОСОБА_3 не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до укладеного договору про іпотечний кредит № DNU0G40000007154 від 16 травня 2008 року відповідачка ОСОБА_3 16 травня 2008 року отримала у позивача кредит у розмірі 404000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,08% річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, а також сплати винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 10% від суми виданого кредиту в момент надання кредиту, з кінцевим терміном повернення 16 травня 2028 року.

В порушення умов договору відповідачка ОСОБА_3 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала і станом на 06 березня 2009 року має заборгованість у розмірі 448976,65 грн.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором сторони 16 травня 2009 року уклали  іпотечний договір, згідно з яким відповідачка ОСОБА_3 надала позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: 3-кімнатну квартиру зі всіма об’єктами функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном загальною площею 58,50 кв.м., житловою площею 40,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачці на праві власності на підставі договору дарування від 08 травня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 2-1324.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

У порушення вимог ч.ч. 1, 2 ЦПК України позивач не надав суду доказів на підтвердження фактів спричинення йому збитків чи зміни обсягу його прав порушенням відповідачами строків виконання основного зобов’язання, передбаченого графіком погашення кредиту.  

В судовому засіданні встановлено, що згідно п. 1.3. договору про іпотечний кредит № DNU0G40000007154 від 16 травня 2008 року позивач надає відповідачу кошти з строком погашення не пізніше 16 травня 2028 року, тобто відповідач має можливість належним чином виконати умови договору про іпотечний кредит та погасити заборгованість. З розрахунку заборгованості відповідача за даним договором № DNU0G40000007154 від 16 травня 2008 року станом на 06 березня 2009 року вбачається, що вона не ухиляється від погашення заборгованості та намагається її ліквідувати.      

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зазначена вище письмова вимога, передбачена законом, відповідачу не направлялась, належних та допустимих доказів цьому позивачем суду не надано.

Судом також встановлено, що заборгованість за кредитом, відсотками та пеня частково сплачуються, а спірне житло є єдиним місцем проживання відповідача ОСОБА_3 та членів її сім’ї.

Зустрічні позовні вимоги відповідача ОСОБА_3 про зобов’язання ПАТ КБ «Приватбанк»провести реструктуризацію, також не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Звертаючись із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», відповідач ОСОБА_3 не надала суду доказів з приводу того, яким чином та які її права свободи чи інтереси з питання, що є предметом спору в суді, порушені, невизнані або оспорювані ПАТ КБ «Приватбанк». Відповідач ОСОБА_3 не надала суду доказів з приводу відмови ПАТ КБ «Приватбанк» в проведенні реструктуризації її боргу, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача ПАТ КБ «Приватбанк»до відповідача ОСОБА_3  про звернення стягнення та зустрічні позовні вимоги відповідача ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк»ради про зобов’язання вчинити дії не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_3, треті особи: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про звернення стягнення та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»про зобов’язання вчинити дії –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                                                           В.О. Лисенко