Справа № 2-2712/10.

                    Р І Ш Е Н Н Я

                І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

  24 грудня 2010  року      Шевченківський районний  суд м. Чернівці в складі:

                                      головуючого судді               -  Яреми Л.В.

                                      при секретарі                       -  Скрипій А.А.

                                      за участю представника позивача  -   ОСОБА_1,  

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до МНС України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області про визнання незаконною бездіяльності по позачерговому забезпеченню військовослужбовця, звільненого в запас Збройних Сил України у зв’язку із скороченням штатів та членів його сім’ї житловою квартирою  або видачі грошової компенсації її дійсної вартості, зобов’язання відповідачів надати цій особі та членам її сім’ї  позачергово житлову квартиру або видати грошову компенсацію її дійсної вартості, -

           В С Т А Н О В И В:

    Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів МНС України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області про визнання незаконною бездіяльності по позачерговому забезпеченню військовослужбовця, звільненого в запас Збройних Сил України у зв’язку із скороченням штатів та членів його сім’ї житловою квартирою  або видачі грошової компенсації її дійсної вартості, зобов’язання відповідачів надати цій особі та членам її сім’ї  позачергово житлову квартиру або видати грошову компенсацію її дійсної вартості.

 Посилається на те, що 25 червня 1998 року він після закінчення Кам’янець-Подільського військово-інженерного інституту Хмельницької області був направлений для проходження військової служби в якості офіцера у війська цивільної оборони, а 01 жовтня 2004 року згідно наказу № 197 командира військової частини Д 0190 на виконання наказу МНС України № 366 від 24 вересня 2004 року у зв’язку із реформуванням Збройних Сил України відповідно до п.п. «г» п. 63 Положення про проходження військової служби по причині скорочення штатів він був звільнений в запас з посади командира загону з технічної частини – начальника технічної частини, виключений з списків особового складу військової частини і направлений для взяття на облік до Чернівецького міського військового комісаріату. Вказує, що під час проходження військової служби з 21 квітня 2000 року він перебував на квартирному обліку військової частини, яка в даний час розформована на виконання Указу Президента України від 19 грудня 2003 року № 1467/2003 «Про здійснення організаційних заходів у військах цивільної оборони». Зазначає, що він має статус учасника бойових дій. Після звільнення з військової служби у зв’язку із скороченням штатів і перебування на військовому обліку в Чернівецькому міському військовому комісаріаті він та члени його сім’ї – дружина ОСОБА_4, син - ОСОБА_5, дочка - ОСОБА_6 взяті на квартирний облік в Головному Управлінні МНС України в Чернівецькій області. Він та члени його сім’ї включені до списку осіб на отримання житла за загальною чергою під номером 12, а в списку осіб на першочергове отримання житла він як учасник бойових дій значиться під першим номером. Однак, його як військовослужбовця, який звільнився з військової служби у зв’язку із скороченням штатів  та потребує позачергового отримання житла, протягом тривалого часу після звільнення в запас, не забезпечено житлом в порядку, передбаченому законодавством України і не запропоновано одержати кредит на індивідуальне будівництво чи придбання збудованого житла з погашенням отриманого кредиту за рахунок коштів Державного бюджету України. Не отримавши житла, він неодноразово звертався до МНС України, Кабінету Міністрів України, ГУ МНС України в Чернівецькій області з проханням вирішити питання щодо надання йому та членам його сім’ї жилої квартири, на що його повідомляли про те, що він перебуває на квартирному обліку в   ГУ МНС України в Чернівецькій області значиться під № 12 в списку осіб для отримання житла за загальною чергою та під № 2 на той час, а на даний час під № 1 в списку на отримання житла першочергово як учасник бойових дій. Листом № 9/06/105 від 04 листопада 2005 року його також було повідомлено про те, що у 2005 році МНС України було закуплено чотири квартири  у ТОВ будівельної фірми «Чернівціжитлобуд» м. Чернівці, які будують передані в ГУ МНС України  в Чернівецькій області для розподілу між особами, які перебувають у черзі на отримання житла, а тому йому необхідно на протязі місяця поновити документи на отримання житлового приміщення , що ним було зроблено. Листом № 03-10720/152 від 09 грудня 2005 року його вдруге було повідомлено про те ж саме. МНС України за рахунок виділених з державного бюджету коштів придбало чотири квартири, які передало до ГУ МНС України в Чернівецькій області для розподілу серед осіб, що перебували на квартирному обліку, однак позивач житла не отримав, що є проявом бездіяльності відповідачів.

 Керівник Апарату Верховної Ради України на його звернення листом № 08/17-70 від 18 жовтня 2005 року повідомив, що у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» передбачено, що захищеними видатками Державного бюджету України на 2006 рік є видатки на будівництво і придбання житла для військовослужбовців. Подібні видатки передбачені і в Державному бюджеті на 2007 рік. Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» також передбачені видатки на забезпечення житла військовослужбовців.

Станом на 01 січня 2009 року позивач та його сім’я з 4 осіб перебувають на квартирному обліку в ГУ МНС України в Чернівецькій області на отримання житла поза  чергою  під  №2. В зв’язку з  відсутністю житла, змушений був орендувати житло у інших громадян за значні кошти, в даний час проживає з сім’єю у батьків дружини в м. Сторожинець.

Просить визнати незаконною бездіяльність відповідачів по забезпеченню його і членів його сім’ї як військовослужбовця, звільненого в запас з військової служби  по причині скорочення штатів у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України поза чергою житловою квартирою чи надання взамін  грошової компенсації її дійсної вартості. Зобов’язати відповідачів забезпечити позивача з сім’єю з 4 осіб  поза чергою житловою квартирою, житловою площею не менше 54,6 кв. м. , а у разі неможливості виділити квартиру, стягнути з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на його користь грошову компенсацію її дійсної вартості в сумі 409500 гривень.

Позивач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні позов підтримали, повністю підтвердивши викладені в позові обставини, просили визнати незаконною бездіяльність відповідачів  по забезпеченню позивача  та членів його сім’ї, як військовослужбовця, звільненого в запас з військової служби по причині скорочення штатів у зв’язку  з реформуванням Збройних Сил України у відповідності до Указу Президента України від 19 грудня 2003 року №1467/2003 «Про здійснення організаційних заходів у військах Цивільної оборони»  поза чергою житловою квартирою  та зобов’язати відповідачів забезпечити позивача з сім’єю з 4 осіб  поза чергою житловою квартирою, житловою площею не менше 54,6 кв. м., а у разі неможливості виділити квартиру, стягнути з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на його користь грошову компенсацію її дійсної вартості в сумі 409500 гривень.

 Представник відповідача  Головного управління  Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій  та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області ОСОБА_7   в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в позові відмовити.

Представник відповідача - Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи  ОСОБА_8 надала суду заперечення, в яких   позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову та розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши доводи сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необґрунтований  і в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до п.9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»   військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я, а також у зв’язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування – у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.  

Згідно п.14 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій  надаються такі пільги:  першочергове  забезпечення  жилою площею   осіб,    які потребують поліпшення житлових умов, та  першочергове   відведення земельних  ділянок  для  індивідуального  житлового   будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих  будинків  і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

          Судом встановлено , що позивач  з 1999 року  проходив службу в  військовій частині Д-0190  та згідно  наказу командира цієї частини № 197 від 01 жовтня 2004 року  на виконання наказу МНС України № 366 від 24 вересня 2004 року у зв’язку із реформуванням Збройних Сил України відповідно до п.п. «г» п. 63 Положення про проходження військової служби по причині скорочення штатів він був звільнений в запас з посади командира загону з технічної частини – начальника технічної частини, виключений з списків особового складу військової частини і направлений для взяття на облік до Чернівецького міського військового комісаріат  (а.с. 16), згідно протоколу №3 засідання житлової комісії військової частини Д-0190 перебуває на квартирному обліку з 21 квітня 2000 року ( а.с.16), має статус  учасника бойових дій (а.с.13).

На даний час позивач зареєстрований в гуртожитку  за адресою: м.Чернівці, вул. Авангардна,7, дружина з дітьми зареєстрована в гуртожитку по вул. Золочівська, 100 м. Чернівці, а проживають  у батьків дружини за адресою м. Сторожинець, вул. Якобашвілі, 112, і  станом на 01 січня 2009 року  позивач та його сім’я із 4-х осіб  перебувають на квартирному обліку в Головному управлінні МНС України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області на отримання житла  в списках поза чергою під №2. До цього часу житлом не забезпечений.  

Законодавством України передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим Кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.43 ЖК України та п.38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов,  надання їм жилих приміщень в Українській РСР, жилі приміщення тим, хто перебуває на квартирному обліку, надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб , які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень ).

За положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Військовослужбовцям житло надається згідно з чергою.   Черговість надання житла визначається за часом    зарахування на облік (   включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).    

    Наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року № 577 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, відповідно до якої   військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, яка визначається часом   зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов    (включення до Списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень або Списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень).  

 Відповідно до п.8 ст.1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» від 15 квітня 2004 року, особи, які звільнилися зі служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями в порядку, передбаченому законодавством, або мають право на одержання кредитів на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного бюджету України.  

При цьому, відповідно до п.4 ст. "Прикінцевих положень" вищезазначеного Закону, Кабінету міністрів України визначено передбачати щороку у проектах ЗУ "Про державний бюджет України" фінансування окремим рядком програм із забезпечення житлом військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, осіб звільнених у запас або відставку.  В той час Законом України "Про державний бюджет", в тому числі на 2009-2010 рік, такого фінансування не передбачено. Тому військовослужбовці, які були звільнені у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, забезпечуються житлом на загальних підставах, з урахуванням пільг.  

     Як встановлено, що  згідно протоколу №3 засідання житлової комісії військової частини Д-0190 позивач перебуває на квартирному обліку з 21 квітня 2000 року, з 25 липня 2001 року має статус  учасника бойових дій та станом на 06.06 2007 року він перебував на квартирному обліку в ГУ МНС України в Чернівецькій області в загальній черзі під №12  та в списку першочерговиків, як учасник бойових дій  під №1, на 20.06.2008 року позивач разом із членами сім’ї перебуває на квартирному обліку там же і значиться під №1 в списку осіб для отримання житла в першу чергу, як учасник бойових дій.  Як підтвердив позивач, він сам написав заяву про внесення його в список осіб поза чергою,  з 01 січня 2009 року до цього часу, він перебуває разом з членами сім’ї  в списку поза чергою під №2. Цього не заперечував і представник відповідача.

Представник відповідача, не оспорюючи право позивача на першочергове одержання житла, суду пояснив, що на даний час у  черзі є особи, яка перебувають на квартирному обліку в черзі  перед позивачем. Крім того, у ГУ МНС України в Чернівецькій області відсутнє зобов’язання щодо обов’язкового забезпечення житлом осіб рядового, начальницького складу та військовослужбовців, звільнених в запас, управління тільки розподіляє виділені квартири в порядку черговості.

Зобов’язання щодо забезпечення позивача житлом є виключною компетенцією МНС України, яким вживались заходи до забезпечення позивача житлом. В 2005 та 2006 роках МНС України пропонувало позивачу  можливість забезпечення  його житлом в інших регіонах України, де завершувалось будівництво житла за кошти державного бюджету, але двічі позивач від пропозицій відмовився. Також  встановлено, що протягом 2003-2009 року  відсутнє достатнє фінансування  будівництва  ( придбання) житла для військовослужбовців з державного бюджету.

Суд вважає, що в діях відповідачів відсутня бездіяльність по незабезпеченню житлом позивача та членів його сім’ї, оскільки  позивача не забезпечили житлом, в зв’язку з відсутністю фінансування з державного бюджету на його придбання.

  Твердження позивача про те, що  ГУ МНС України в Чернівецькій області в 2005 році  не розподілило йому одну із 4-х квартир є безпідставним, так як дані квартири були розподілені особам в порядку черговості, також з вимогами до суду про порушення його прав з приводу розподілу  конкретної квартири, позивач не звертався.

          Суд вважає, що порушенням черговості надання житла та задоволення вимог позивача будуть порушені права інших військовослужбовців та членів їх сімей, при цьому суд не може зважати на твердження позивача щодо того, що відповідачами порушуються його права, гарантовані законодавчими актами, які регулюють захист його прав та інтересів, як військовослужбовця, оскільки відповідно до ст.24 Конституції України всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи, та є рівними перед законом, а тому суд не вбачає підстав для порушення прав інших військовослужбовців, які перебувають в черзі на отримання житла попереду позивача.  

Суд приходить до висновку, що  черговість надання житла військовослужбовцям, звільненим з військової служби в запас у зв’язку із скороченням штатів та які користуються правом позачергового одержання житла, визначається часом включення до списків осіб, що користуються правом позачергового одержання житлових приміщень, а тому  позовні вимоги позивача безпідставні, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки  права позивача відповідачами  не порушені, підстав для зобов’язання відповідачів виділити йому квартиру немає, а тому і немає підстав для стягнення коштів у вигляді грошової компенсації за належну йому для отримання  квартиру в розмірі 409500 грн.

 Крім цього,  згідно ст.12 Закону України «Про соціальний  і правовий захист військовослужбовців та членів  їх сімей» передбачено, що  військовослужбовцям,  які  мають вислугу на військовій службі 20  років  і  більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для  постійного  проживання або за їх бажанням грошова компенсація за  належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу  проходження   військової   служби   за  умови,  що  ними  не  було використано  право  на  безоплатну  приватизацію  житла.  Як встановлено в судовому засіданні відповідач не має  20 років такої вислуги.

Вищенаведене підтверджується належним чином дослідженими доказами по справі.

На підставі  викладеного та ст. 24 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 17 ЦК України, 31, 43, 46 ЖК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» п. 32 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, п. п. 1.7, 4.1 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 жовтня 2006 року № 577 та  керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_2 до МНС України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області про визнання незаконною бездіяльності по позачерговому забезпеченню військовослужбовця, звільненого в запас Збройних Сил України у зв’язку із скороченням штатів та членів його сім’ї житловою квартирою  або видачі грошової компенсації її дійсної вартості, зобов’язання відповідачів надати цій особі та членам її сім’ї  позачергово житлову квартиру або видати грошову компенсацію її дійсної вартості відмовити.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги   протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ                                                                        Л.В.ЯРЕМА