Справа № 2 – 2224/10.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 23  липня 2010року         Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді                 -       Яреми Л.В.

при секретарі                         -       Скрипій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Чернівці про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити її перерахунок та виплату,-

    В С Т А Н О В И В  :  

    У травні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити її перерахунок та виплату.

    Посилався на те, що він є інвалідом другої групи першої категорії, постраждалий від Чорнобильської катастрофи, його захворювання пов'язано з впливом аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці та отримує пенсію в розмірі 1233 грн., яка менша за мінімальний розмір пенсії, передбаченої чинним законодавством, відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-7 від 28 лютого 1991 року, згідно якого пенсії особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам 1 групи – 100% мінімальної пенсії за віком; інвалідам 2 групи – 75% мінімальної пенсії за віком; інвалідам 3 групи – 50% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 54 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншим по 1 групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком; по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком; по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 28 п.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком 25 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів на 2009 рік", прожитковий мінімум на одну особу із розрахунку на місяць, для осіб, що втратили працездатність з 01.11. 2009р. становить 573 грн.

Вважає, що йому, як інваліду 2 групи та особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватись виходячи з розмірів передбачених ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і складатиме (8*573 грн. = 4584 грн.)+(75% * 573 грн. : 100 = 429 грн.) = 5013 грн. 75 коп., однак, на даний момент розмір її пенсії складає 1233 грн.  

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені Кнституцією не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

28 грудня 2009 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, як того вимагає закон, але 08 січня 2010 року  отримав відмову в перерахунку пенсії.

Просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії  відповідно до вимог ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01 січня 2007 року.

    В судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії, державної та додаткової  відповідно до ст..50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і виплачувати її згідно закону, зобов’язати провести виплату різниці сум пенсії з  01 січня 2007 року до 23 липня 2010 року.

         Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці Тарануха І.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав; у наданих суду поясненнях повністю підтримав обставини викладені в письмовому запереченні на позовну заяву, вважаючи, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 – ХІІ від 28.02. 1991 року особам, віднесеним до категорії 1, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та Рішенням Конституційного Суду України № 10 – рп/2008 від 22.05. 2008р. вказані зміни були визнані неконституційними. Посилаючись на відсутність врегулювання даного питання на законодавчому рівні, додатково пояснив, що станом на 01.11.2009 р. розмір пенсійної виплати позивачу складає 1233 грн., з яких 1090 грн. – мінімальний розмір пенсії, 114 грн. 60 коп. - додаткова пенсія, згідно ст.. 49 Закону України «Про статус  і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто 20% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, 28 грн. 40 коп. – підвищення непрацюючим відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року. Просив, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

      Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з‘ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

     Судом, належними доказами по справі, встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, ОСОБА_1 визнано інвалідом 2 групи і він відноситься до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 та копією вкладки № 145468 від 14.02.2006р., довідкою сер. МСЕ № НОМЕР_2, експертним заключенням № 3140 від 14 лютого 1997 року (а.с. 8-10), з яких відповідно вбачається, що захворювання позивача пов’язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС.

      Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці.

      Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюється у вигляді: державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Розмір державної пенсії може визначатися відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року або за нормами іншого закону, який регулює питання пенсійного забезпечення, за умови дотримання норм, що визначають умови набуття права на відповідне пенсійне забезпечення. Крім того, інвалідам із числа осіб, інвалідність яких настала внаслідок каліцтва або захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, державна пенсія – пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків та мінімальний її розмір визначаються ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, визначається нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до ст. 54 якого пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

    У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих із зони відчуження: по 1 групі інвалідності – 160% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по 2 групі інвалідності – 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по 3 групі інвалідності – 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Відповідно до ч.7 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

    Постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" починаючи з 01 липня 2008 року встановлено доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів – в інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році: інвалідів 1 групи – 870 грн., 2 групи – 820 грн., 3 групи – 760 грн.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах:  

-   інвалідам І групи  - 100% мінімальної пенсії за віком;

-   інвалідам ІІ групи – 75% мінімальної пенсії за віком;

-   інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із Законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.    

           Згідно заперечення Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці, станом на 01.11.2009 р. розмір пенсійної виплати позивачу складає 1233 грн., з яких 1090 грн. – мінімальний розмір пенсії, 114 грн. 60 коп. - додаткова пенсія, згідно ст.. 49 Закону України «Про статус  і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто 20% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, 28 грн. 40 коп. – підвищення непрацюючим відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року.

 Отже, як свідчать матеріали справи позивач має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи по захворюванню, що пов’язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС, перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв’язку з отриманим статусом і йому виплачується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

При таких обставинах, на думку суду, позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком і як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч.2 ст. 46 Конституції України.

 Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі  і в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з положенням ст. 2 ЦПК України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд, приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії по відношенню до позивача, підлягають застосуванню ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», посилка на яку міститься в запереченні відповідача і фактично, на підставі якої була нарахована пенсія позивачу, оскільки остання  суттєво звужує обсяг встановлених законом прав.

Зі змісту ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Виплата додаткової пенсії, відповідно до ст. 53 цього закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

В цьому зв’язку, суд не приймає положення ч.3 ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановленим абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми і відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання  пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; відповідно ст. 54 ч. 4 даного Закону, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншим по 1 групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком; по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком; по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

 Відповідно до ст. 67 ч.3 цього ж Закону, у разі збільшення розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений згідно вимог ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.

Частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. А, отже, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється КМУ і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами. Перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Згідно цих вимог закону, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 28 грудня 2009 року звернувся до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці з заявою про перерахунок пенсії (а.с. 11), тому перерахунок пенсії по інвалідності слід здійснити з 28 грудня 2009 року.  

Оскільки позивачу слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок його пенсії повинен проводитися з нового розміру мінімальної пенсії за віком. Тому, протиправним є відмова відповідача (а.с. 13) від 08.01.2010 року у перерахунку пенсії у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Отже, за конституційними нормами, вищенаведеними, виходячи із пріоритетності законів, що мають вищу юридичну силу, над підзаконними атами, суд дійшов висновку, що при розмірі пенсії позивачу застосуванню підлягають  ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не  постанова Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та постанова Кабміну України № 530 від 28.05.2008р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

 Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», із внесеними змінами до деяких законодавчих актів на 2009р. встановлено пожитків мінімум на одну особу, із розрахунку на місяць, для  осіб, що втратили працездатність, з 01.11. 2009р. – 573 грн., а з 01.01.2010р. – 648 грн. Будь – яких рішень щодо неконституційності внесених змін до деяких законодавчих актів України, і зокрема ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", протягом 2009 р. Конституційним Судом України, прийнято не було, а тому, відповідач, повинен був керуватися зазначеними нормами вказаного Закону та зобов’язаний був провести перерахунок додаткової пенсії позивачу відповідно до положень ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення.

Відповідно до  ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, а отже, суд, дослідивши усі докази по справі в їх сукупності, суд робить висновки про те, що позивач ОСОБА_1 має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком і приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці в частині відмови в здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов'язанні Управління Пенсійного фонд України в Шевченківському районі м. Чернівці зробити перерахунок та виплату пенсії, згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру восьми прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та 75% прожиткового мінімуму за втрату здоров’я, з моменту звернення, тобто з 28.12.2009р.

Вважаю, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача  на його користь  різниці сум пенсії задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем у відповідності до постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах" від 30 квітня 2002 року № 82 проводиться нарахування та щомісячна виплата соціальної державної допомоги через особові рахунки пенсіонерів і коштів на інші виплати у них немає, тому стягнення з відповідача певних сум суперечить вимогам законодавства.

    На підставі викладеного, ч.2 ст. 19, ч.3 ст. 22, ч.1 ст. 46, ст. 152 Конституції України, ст. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд,  -

  В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці щодо відмови в перерахунку пенсії по інвалідності  ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці зробити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 28 грудня 2009 року по 23 липня 2010 року  у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з розміру основної (державної) пенсії не менше восьми  мінімальних  пенсій за віком та додаткової пенсії 75% від  мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно із ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, та з врахуванням проведених виплат.

 Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  

СУДДЯ                                       Л.В.ЯРЕМА