Справа № 2-3719/10.

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 грудня 2010 року           Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:                        головуючого судді:                 Яреми Л.В.

                                    при секретарі:                 Скрипій А.А.

                                               за участю адвоката                       ОСОБА_1

                                               за участю адвоката                       ОСОБА_2,                                                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом     ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди.

Посилається  на те, що відповідач ОСОБА_4 є її колишнім чоловіком. Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 червня 2009 року відповідач був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п. Є Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року та провадження по справі було закрито. Відповідач обвинувачувався в тому, що 15 березня 2006 року біля 08 год., перебуваючи в себе вдома, за адресою: АДРЕСА_1, в приміщенні кухні, на грунті раніше виниклих неприязних відносин, умисно, протиправно, наніс два удари правою ногою по лівій нозі своїй малолітній доньці – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, чим спричинив малолітній потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження: синці лівої гомілки, що згідно заключення судово-медичної експертизи № 306 від 26 січня 2007 року відноситься до легких тілесних ушкоджень. Вказує, що донька була схвильована такою поведінкою батька, боялась залишатись дома сама. Вона також переживала за неї та інших  дітей. Зазначає, що відповідач своїми неправомірними діями щодо її  малолітньої доньки  заподіяв їй моральну шкоду, яка  виражається в душевних стражданнях, яку вона оцінює в 50000 грн.

Позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, пояснила, що звернулася до суду з позовом в інтересах дитини, оскільки  15 березня 2006 року відповідач наніс  її дитині ОСОБА_5, якій було всього 8 років тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, чим була спричинена їй моральна шкода. Після побиття, дитина сильно переживала, погано спала, боялася, стала погано навчатися, в зв’язку з чим знаходилась на обліку в невропатолога. Також такими неправомірними діями щодо її малолітньої дитини їй  теж була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 50000 гривень.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки він дитину не бив, справа кримінальна була, але самої події злочину не було, до нього дійсно застосована  амністія, оскільки  у нього не було адвоката і слідчий йому сказав, що так буде краще, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши  матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

 Згідно ст.37 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Постановою ВР №789-ХII від 27.02.1991 року,  жодна дитина не повинна  піддаватись катуванням та іншим жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність видам поводження чи покарання.

Згідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ч. 1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а згідно ч. 2 п. 2 даної статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язу з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. із змінами від 25.05.2001 р. «Про судову практику  в справах про відшкодування моральної  ( немайнової)  шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних  фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 знаходились в шлюбі, який було розірвано 14 липня 2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.5). Від  спільного проживання у них є дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження ( а.с.11).

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 15 березня 2006 року біля 08 години, перебуваючи в себе вдома, за адресою АДРЕСА_1 м.Чернівці  в приміщенні кухні, на грунті раніше виниклих неприязнених відносин, умисно, протиправно, наніс два удари правою ногою по лівій нозі своїй малолітній доньці – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, чим спричинив малолітній потерпілій ОСОБА_5 наступні тілесні ушкодження: синці лівої гомілки, що згідно заключення судово-медичної експертизи №306 від 26.01.2007 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 червня 2009 року відповідач ОСОБА_4  був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п. Є Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року та провадження по справі було закрито (а.с.6).

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про амністію», амністія не звільняє від обов’язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.    

Розглядаючи вимоги позивачки ОСОБА_3 в її  та інтересах  дитини в частині відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги, що внаслідок  неправомірних дій ОСОБА_4І, який побив малолітню восьмирічну дитину,  нанісши  їй ногою два удари по лівій нозі,  ОСОБА_5 отримала легкі тілесні ушкодження,  що підтверджується заключенням судово-медичної експертизи №306 від 26.01.2007 року.

    Заподіяна   моральна шкода   виразилась в тому, що позивачка  перебувала в стресовому стані та у стані постійного хвилювання за стан здоров’я її дитини, яка зазнала жорстокого поводження зі сторони батька,  а  ОСОБА_5 була налякана із-за такої поведінки батька, що вплинуло на стан її здоров’я.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р. звертає увагу судів на те, що розмір відшкодованої моральної шкоди повинен бути визначений, виходячи з принципу розумності та справедливості.

З урахуванням обставин справи, характеру діяння відповідача, який заподіяв шкоду,  моральних страждань позивачки та фізичних та моральних страждань дитини, а також інших негативних  наслідків,  суд приходить до висновку, що позивачці та дитині неправомірними діями відповідача заподіяно моральну шкоду  і її розмір у межах розумності та справедливості  повинен  становити 3000 гривень.

Твердження відповідача  про те, що його діями не могли бути спричинені дитині зазначені  тілесні ушкодження спростовуються матеріалами дослідженої судом кримінальної справи

Вищенаведене підтверджується належним чином дослідженими доказами по справі.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача  слід стягнути  судові витрати на користь держави в сумі 08 гривень 50 копійок судового збору та на користь ОСОБА_3 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.  Також слід повернути  ОСОБА_3 судовий збір в сумі 08 гривень 50 копійок, як зайво сплачений.

На підставі викладеного та  ст.ст. 23, 1167 ЦК України,  керуючись ст. ст. 10, 11,79, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3  задовольнити частково.

    Стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в відшкодування моральної шкоди 3000 гривень.

 Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати на користь держави в сумі 08 гривень 50 копійок судового збору та на користь ОСОБА_3 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Повернути  ОСОБА_3 судовий збір в сумі 08 гривень 50 копійок.

            Рішення може бути оскаржене  до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги   протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  СУ   ДДЯ                                         Л.В.ЯРЕМА