Справа № 2-1665/2011 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
30 березня 2011 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого - судді Микитюк О.А.,
при секретарі - Маричевій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за позовом прокурора м. Феодосії в інтересах Берегової сільської ради м. Феодосії до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином,
встановив:
прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах Берегової сільської ради до ОСОБА_2 про стягнення шкоди в сумі 23884 грн., завданої злочином. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 на підставі вироку Феодосійського міського суду від 30 березня 2010 року визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.. 364 ч. 2 КК України, а саме в період з березня 2009 року по 28 жовтня 2009 року, будучи посадовцем, а саме директором ТОВ «Укрзернопром-Кировське», діючи умисно, з корисливих мотивів, на користь третіх осіб, з метою збільшення розміру прибутку підприємства, достовірно знаючи про відсутність прав на використання земельної ділянки з земель запасу Берегової сільської ради, розташованої біля лоту № 10 площею 15,82 га, порушуючи вимоги ст.. 125,126 ЗК України самовільно заяв земельну ділянку, віддавши розпорядження на ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В результаті незаконних дій ОСОБА_2, а саме самовільного захвату земельної ділянки Береговій сільській ради заподіяні збитки в сумі 23884 грн. Хоча з обвинувачення ОСОБА_2 виключена кваліфікуюча ознака – спричинення шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам юридичних осіб, розмір шкоди підтверджений матеріалами кримінальної справи та вироком суду, а отже підлягає стягненню.
В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити.
Позивач Берегова сільська рада в судове засідання не з,явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, надав листа, в якому просив справу розглянути в його відсутність.
Відповідач позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що в період, коли оброблялось зазначена ділянка, він перебував на лікарняному, обов,язки директора виконувала інша особа. Він особисто не віддавав розпорядження обробляти землю. Крім того, він є пенсіонером, на його утримання перебуває онук, а отже він не має змоги сплатити зазначену шкоду.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної та кримінальної справи, суд вважає за потрібне в задоволенні позову відмовити.
У відповідності до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У відповідності до вимог ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. У відповідності до вимог ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі вироку Феодосійського міського суду від 30 березня 2010 року визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України, а саме в період з березня 2009 року по 28 жовтня 2009 року, будучи директором ТОВ «Укрзернопром-Кировське», діючи умисно, з корисливих мотивів, на користь третіх осіб, з метою збільшення розміру прибутку підприємства, достовірно знаючи про відсутність прав на використання земельної ділянки з земель запасу Берегової сільської ради, розташованої біля лоту № 10 площею 15,82 га, порушуючи вимоги ст. 125,126 ЗК України самовільно зайняв земельну ділянку, віддавши розпорядження на ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
З обвинувачення ОСОБА_2 виключена кваліфікуюча ознака – спричинення шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам юридичних осіб.
З розрахунку шкоди, завданої Береговій сільській раді м. Феодосії, проведеного Феодосійським відділом держкомзему, вбачається, що земля, яка була самовільно оброблена робітниками ТОВ «Укрзернопром-Кировське» є землями запасу, площа земельної ділянки складає 15,8216 га, земельна ділянка має цільове призначення - землі сільськогосподарського виробництва, а шкода складається з доходу, який можна отримати від використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Згідно ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Жодних доказів наявності шкоди, протиправності діяння відповідача, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача суду не надано.
Збитками відповідно до ст. 22 ЦК України вважаються "втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)"; "доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)".. Як встановлено в судовому засіданні, земля в лоті № 10 Береговою сільською радою не використовувалася і не оброблялася, про що не заперечували сторони в судовому засіданні. Також, суду не доведено що Береговій сільській раді м. Феодосії завдана шкода у будь який спосіб вказаний в ст. 157 ЗК України.
Посилання прокурора на вирок Феодосійського міського суду від 30 березня 2010 року не має правого значення для вирішення справи про відшкодування шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 88, 212, 215, 367 Цивільного процесуального кодексу України,
вирішив:
В задоволенні позову прокурора м. Феодосії в інтересах Берегової сільської ради м. Феодосії до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином в сумі 23884 грн. відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий (підпис) О.А. Микитюк
Копія вірна: суддя- секретар -