Справа № 2-А-781/2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 року.            Шевченківський районний суд м.Чернівці

в складі:                                головуючого судді                       - Дудакова С.Є.

                                               при секретарі                              - Колосар О.І.  

розглянувши у відкртому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради   про визнання незаконною відмови у передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки та зобов»язання вчинення певних дій, -

встановив:

позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому посилалася на те, що вона є власницею 79/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 і згідно рішення Чернівецького міськвиконкому № 529-32 від 3 грудня 1991 року ця частина будинку є квартирою №1.

Вказувала, що цим рішенням за будинком було закріплено земельну ділянку площею 600 кв.м. у постійне користування, а лишки, розміром 914 кв.м. -  в тимчасове користування. Відповідно до ст.. 89 ЗК України земельні ділянки співвласників житлового будинку перебувають у їх спільній сумісній власності, а тому вона подала відповідачеві заяву про передачу їй у спільну сумісну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Однак, відповіддю Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради їй було в цьому відмовлено з мотивів необхідності такого звернення із заявами усіма співвласниками будинку, а при цьому співвласницею 21/100 ідеальних часток будинку є ОСОБА_2, з якою у неї неприязні сосунки і та не бажає звертатись з такою заявою д органів місцевого самоврядування.

Вважала дану відмову незаконною, посилаючись при цьому на обставини та докази в обґрунтування своєї правової позиції стосовно предмету та змісту позову і просила визнати незаконною відмову у передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки та зобова»язати відповідача прийняти рішення про передачу їй у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,10 га. без згоди ОСОБА_2  

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав повністю, пославшись на обставини, вказані у позовній заяві, просив його задоволити, оскільки отримання землі у власність – гарантоване Конституцією право кожного громадянина України, а право власності на землю гарантується, набувається і реалізується громадянами і юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.  

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у його відсутності відповідно до вимог ст.. 224 ЦПК України.

Третя особа – ОСОБА_2 також не з»явилася в судове зсідання.  

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядуванння, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що дійсно мали та мають місце обставини вказані позивачкою у позовній заяві, які стверджені наданими суду доказами, зокрема, повідомленням начальника ЧКОБТІ від 5 грудня 2007 року, копіями договору купівлі-продажу частини будинку по АДРЕСА_1, витягу з рішення Чернівецького міськвиконкому №529/32 від 3 грудня 1991 року, виписки з домової книги, копії паспорту позивачки, довідки про присвоєння їй ідентифікаційного коду, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, та самої відповіді Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин від 6 серпня 2010 року про те, що тільки за взаємною згодою всіх співвласників будинковолодіння земельна ділянка може бути виділена у спільну сумісну власність.

Відповідно до ст.. 19 Конституції України та ст.. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування» правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказані обставини свідчать про порушення конституційного права позивачки, закріпленого ст.. 89 ЗК України, а тому це право повинно бути поновлене і захищене судом.

За вказаних обставин, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст..ст.14, 19 Конституції України, ст.24 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 89, 116, 118, 121 ЗК України, ст.ст.158, 159, 160, 161, 163 КАС України, суд -

                                          постановив:

позов задовольнити. Визнати незаконною відмову Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради №Г-4224 від 6 серпня 2010 року у передачі ОСОБА_1 у спільну сумісну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, та зобова»язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради прийняти рішення про передачу ОСОБА_1 у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,10 га. без згоди іншого співвласника житлового будинку - ОСОБА_2  

    Постанова може бути оскаржена до Львівського Апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці на протязі 10 днів з дня його проголошення.

                  СУДДЯ: