Справа №2-А-860/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                 01 листопада 2010 року                                 Шевченківський районний суд м. Чернівці

      в складі : головуючого судді         Дудакова С.Є.

                                         при секретарі         Колосар О.І.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці про визнання дій незаконними та зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати та виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, -

  В С Т А Н О В И В  :    

    позивачка звернулась до суду з даним позовом в якому посилалася на те, що вона народилась 1932 року і відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року є дитиною війни. Згідно ст. 6 даного Закону з 01 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась.

    Вказувала, що про те, що вказана надбавка до пенсії їй протиправно не виплачувалась, вона дізналася із засобів масової інформації в серпні 2010 року, а тому 12 січня 2010 року звернулась до відповідача з проханням нарахувати і виплатити грошові кошти з 1 січня 2006 року.

    Однак, отримала відмову відповідача в проведенні нарахування і виплати цієї надбавки, яку вважає незаконною та такою, що порушує її право, яке визначене Конституцією України та тому, що Конституційний Суд України своїми рішеннями по справах №8-рп/99 від 6 липня 1999 року, №5-рп/2002 від 20 березня 2002 року, №7-рп/04 від 17 березня 2004 року, визнав такі дії держави неконституційними.  

    Посилалася на порушення відповідачем вимог ст..ст. 2, 8, 22, 46, 92 Конституції України, вимоги ст..ст. 99, 21 КАСУ, ст.. 46 ЗУ «Про згальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», відповідно до яких підвищена пенсія  з урахуванням 30% надбавки повинна виплачуватися за минулий час без обмеження, ст.. 1175 ЦК України і вказувала, що загальний розмір невиплаченої їй державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року по 31 вересня 2010 року складає 6142,65 грн., наводячи розрахунок своїх вимог.  

Просить визнати діяння (бездіяння та відмову) відповідача щодо нарахування і вплати їй несплаченої їй державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року, незаконними та зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити їй вказану допомогу в повному розмірі на суму 2491,20 грн. і виплачувати 30% надбавку до пенсії у повному розмірі в подальшому.  

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив,   що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»   обчислення та виплата  підвищення до пенсії дітям війни проводиться в  певних розмірах, а  розрахунок  невиплаченої державної допомоги позивача є неправомірним. Крім того пояснив, що відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист «дітей війни» в  період  часу 2006-2009 років дітям війни пенсії підвищувалися на 30% мінімальної пенсії за віком.  Однак цей Закон не був приведений у відповідність до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». На даний час не прийнято ніяких нормативних актів на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Фінансування виплат по даному закону  проводиться з державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України.

Просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов підлягає до часткового задоволення

Відповідно до вимог ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних  від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, зокрема, ст.6 передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що позивачка є громадянкою України, народилась 02 червня 1932 року, що підтверджується копією паспорту, до 02 вересня 1945 року їй було менше 18 років, тому відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці та отримує пенсію, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, ці обставини визнані сторонами в судовому засіданні, тому має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно п.12 ч.1 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якою встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), в розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Пунктом 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції: "Дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними.

Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, вони мають також преюдиціальне значення для судів загальною юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 31 грудня 2008 року чинною є ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в попередній редакції, яка діяла до 01 січня 2007 року, в зв'язку з чим відповідач повинен був діяти відповідно до цієї норми закону, нараховувати та виплачувати позивачу соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що ним зроблено не було.   Однак в 2007 році відповідач позивачу взагалі не нараховував і не виплачував дане підвищення до пенсії, а в 2008 році нараховував та виплачував їй дане підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, а тому ці його дії належить визнати неправомірними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці, на який покладена функція з призначення, нарахування та виплати пенсії, донарахувати та виплатити позивачу за період з 05 квітня 2010 року по 05 жовтня 2010 року. Оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.99 КАС  України адмінпозов може бути подано в межах строку  звернення до адмінсуду , встановленому цим кодексом, або іншими законами. Частиною 2 цієї статті  визначено  що для звернення до адміністративного суду  за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шести місячний строк з дня  коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення  своїх  прав свобод чи інтересів.

За таких обставин суд вважає, що належить зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці провести належні донарахування та виплати позивачці грошових сум за період часу з 05 квітня 2010 року по 05 жовтня 2010 року

Однак, суд вважає безпідставними позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надалі нараховувати державну соціальну допомогу позивачці як дитині війни у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і в їх задоволенні належить відмовити, оскільки суд не вправі зобов'язувати відповідача вчиняти якісь певні дії на майбутнє.  

Керуючись ст.ст.8,22,55,95 Конституції України, ст.ст.1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,  Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік», ст.ст. 6,7,17,18,19,104,99,102,159,160 КАС України,  суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов  задовольнити частково.

Визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком .  

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці донарахувати та виплатити у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року ОСОБА_1 - державну соціальну допомоги "Діти війни" у розмірі 20% мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 ч.1 Закону України " Про загальнообов'язкове" державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року за період з 05 квітня  2010 року по 05 жовтня 2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Львівського  апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці або в порядку ст. 186 КАС України.  

СУДДЯ