ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/11183/21                                Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження: 11-кп/819/318/22                                                                         Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.185 КК України                                

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:

Головуючого:                         ОСОБА_2

Суддів:                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

При секретарі:                         ОСОБА_5

За участю прокурора:                 ОСОБА_6

Адвоката:                         ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали кримінального провадження №12020235040001081 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 27 січня 2022 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеною ухвалою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25 березня 2022 року включно. Визначено заставу в розмірі 37 215 грн.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає дану ухвалу незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та такою, що винесена в порушення позицій ЄСПЛ та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Просить ухвалу Херсонського міського судуХерсонської області від 27 січня 2022 року скасувати та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_8 менш суворий запобіжний захід.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що прокурором не доведено обставин, що свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики.

Заслухавши суддю-доповідача, адвоката, який підтримав апеляційні вимоги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, постановлено ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Колегія суддів звертає увагу на дані про особу обвинуваченого, який є раніше судимий, офіційно не працевлаштований, не маючий законного джерела доходу, також, на тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду, крім того, було враховано вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення, а тому, на думку колегії суддів, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від суду (неодноразово не з`являвся в судові засідання, ухилявся від виконання ухвал про привід, двічі був оголошений в розшук через систематичні неявки до суду), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а отже, дані ризики виправдовують необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому доводи апелянта, які це заперечують, являються необґрунтованими.

Саме застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З огляду на вищевикладене, твердження адвоката про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та відмову в задоволенні клопотання, є непереконливими.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Доводи апеляційної скарги адвоката про недоведеність наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, являються голослівними та спростовуються матеріалами провадження.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду не встановлено.

Зважаючи на викладене, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги адвоката про відмову в задоволенні клопотання, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 27 січня 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Судді:        

                ОСОБА_2                                 ОСОБА_3                         ОСОБА_4