Справа № 425/3228/21

Провадження № 22-ц/810/1080/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

14 лютого 2022 року                                                                                     м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Коновалової В.А.,

суддів: Луганської В.М., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.О.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1

заінтересована особа – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3

на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 жовтня 2021 року

за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, заінтересована особа – ОСОБА_2 ,

                                                      в с т а н о в и л а:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3  звернулась до суду з заявою про видачу обмежувального припису, в обґрунтування якої зазначила, що заявниця перебуває з  ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, разом з яким та неповнолітньою дочкою  ОСОБА_4 , проживали за адресою:  АДРЕСА_1 . На цей час на розгляд до Новоайдарського районного суду Луганської області направлено позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу. Заявниця зазначає, що під час спільного проживання у шлюбі,  ОСОБА_2  застосовував до неї та її дочки  ОСОБА_4  моральні знущання, неодноразово підіймав на дружину руку, висловлювався нецензурною лайкою, завдавав тілесних ушкоджень. Внаслідок неправомірних дій зі сторони ОСОБА_2 , заявниця неодноразово викликала поліцію, у зв`язку з чим працівниками поліції були складені адміністративні протоколи. Свідком постійних сварок була неповнолітня дочка заявниці. Зазначені вище обставини є підставою для подання заявницею позову до суду про розірвання шлюбу. 10 жовтня 2021 року лейтенантом поліції відділу поліції № 1 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Василенко О.О. винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 , до якого вжито заходи, а саме: зобов`язано залишити місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , заборонено вхід та перебування в місці проживання ОСОБА_1 , заборонено в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_1 , але ОСОБА_2 не виконує заходів термінового заборонного припису та переслідує заявницю, постійно телефонує і погрожує їй фізичною розправою.

Заявниця просила суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк до шести місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити останньому перебувати в місці проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; заборонити наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Рубіжанський міський суд Луганської області рішенням від 28 жовтня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , просить скасувати рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 жовтня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від заяви про видачу обмежувального припису та закриття провадження у справі.

ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, про що свідчить підтвердження про отримання судової повістки в електронному суді, яке сформовано в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3», та у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви про відмову від заяви, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до пункту першого частини другої ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 373 ЦПК України передбачено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статтей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Положеннями ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Враховуючи, що заява про відмову від апеляційної скарги підписана ОСОБА_1 , подана до закінчення апеляційного провадження, обставини, які б перешкоджали прийняттю такої відмови суду невідомі,відмова від заяви відповідає принципу диспозитивності, в заяві про відмову від заяви  про видачу обмежувального припису зазначено, що наслідки відмови від заяви та наслідки закриття провадження у справі, які передбачені ч. 3 ст. 256 ЦПК України відомі та зрозумілі,колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про відмову від заяви підлягає задоволенню, провадження у справі закриттю.

Керуючись ст.ст. 49, 206, 373, п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 від 24 січня 2022 року про відмову від заяви про видачу обмежувального припису задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від заявлених вимог у заяві про видачу обмежувального припису, заінтересована особа – ОСОБА_2 .

Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 жовтня 2021 року визнати нечинним.

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, заінтересована особа – ОСОБА_2 закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Головуючий                                                                В.А. Коновалова

Судді                                                                        В.М. Луганська

Ю.П. Лозко