Справа № 629/7214/21

Провадження № 2/629/342/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2022 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову, зазначив, що з 06 серпня 1994 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. Від шлюбу неповнолітніх дітей немає. Сумісне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на сімейне життя, між ними втрачена довіра та повага один до одного. З 2015 року подружні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть. Оскільки подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі, просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився, в поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи провести за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала. Повістка відповідачу надсилалася за останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та відповідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до п. 2. ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 06 серпня 1994 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 , повторно виданим 10 серпня 2017 року Московським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 349.

Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, позивач на розірванні шлюбу наполягав.

Спору про розподіл майна, що є спільною власністю, на даний час між сторонами не має.

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі змістом ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч.3 ст.56 СК України, кожен з подружжя має припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

У відповідності до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що на даний час сторони проживають окремо, шлюбні відносини не підтримують та відновлювати не збираються, спільне господарство не ведуть, а тому подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, суд вважає, що шлюб слід розірвати. В зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 113 Сімейного кодексу передбачено, що особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки відповідачка не висловила свого бажання щодо свого прізвища після розірвання шлюбу, суд після розірвання шлюбу залишає їй прізвище « ОСОБА_3 ».

В позовній заяві не міститься вимога про стягнення з відповідача на користь позивачки понесені нею судових витрат по справі.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При таких обставинах суд вважає необхідним при вирішенні питання про розподіл судових витрат по справі, не застосовувати приписи ст. 141 ЦПК України, якими передбачено відшкодування в повному обсязі відповідачем позивачу понесених ним судових витрат.

Керуючись ст.ст. 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Білий         Колодязь, Вовчанського району, Харківської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою сел. Жовтневе, Лозівського району, Харківської області, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актова запис № 249.

Після розірвання шлюбу залишити відповідачці прізвище « ОСОБА_3 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Білий Колодязь, Вовчанського району, Харківської області, громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Жовтневе, Лозівського району, Харківської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя                                                        Наталя ЖМУД