- позивач: Токарєв Микола Олександрович
- відповідач: Інспектор роти №4 батальйона №2 УПП в Харківській області Ситак Ігор Сергійович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Дата документу 15.02.2022
ЄУ № 942/1841/21
Провадження №2-а/942/3/22
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря Стєніної А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ситака Ігоря Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО № 5128023 від 09.12.2021 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. та закрити провадження у справі на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, п.3 ч.3 ст. 286 КАС України.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 09.12.2021 відповідач протиправно, безпідставно та необґрунтовано зупинив транспортний засіб позивача, не повідомив останнього про причину зупинки, вимагав для перевірки водійське посвідчення та документи на автомобіль, звинуватив позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, без наявності в діяннях позивача події та складу правопорушення та виніс постанову серія ЕАО № 5128023 від 09.12.2021 про накладення на позивача штрафу у розмірі 850 грн.
Позивач зазначає, що відповідач не мав жодних підстав для зупинки його транспортного засобу, оскільки підстави для зупинки, визначені у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», були відсутні. Всі наступні дії відповідача були протиправними, безпідставними та необґрунтованими, а докази адміністративного правопорушення отримані незаконним шляхом. Відповідач не мав жодних законних підстав, відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», вимагати у позивача пред`явлення водійського посвідчення та документів на транспортний засіб. Позивач зазначив, що відповідач був зобов`язаний скласти протокол про адміністративне правопорушення, прийняття відповідачем постанови без складання протоколу є незаконним. Крім того, відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення безпосередньо після зупинки транспортного засобу, що в результаті порушило процесуальні та громадянські права позивача, позбавивши останнього часу на підготовку до розгляду справи, пошуку професійної допомоги адвоката. Щодо події та складу адміністративного правопорушення позивач зазначає, що у постанові зазначено про те, що водій, керуючи ТЗ з тимчасовим ДНЗ на червоному фоні 21АХ4278, своєчасно не зареєстрував транспортний засіб, чим порушив п. 30.1 ПДР України, а саме керування водієм ТЗ не зареєстрованим в установленому порядку. Наявність державного номерного знаку на автомобілі підтверджує реєстрацію транспортного засобу у встановленому порядку та виключає подію та склад адміністративного правопорушення за постановою відповідача. Крім того, позивач вказує, що постанова відповідача є виконавчим документом та має відповідати імперативним вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про виконавче провадження», однак у постанові відповідач не зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, або серію та номер паспорта, резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, дату набрання рішенням законної сили, строк пред`явлення до виконання. Позивач не вчиняв адміністративного правопорушення, у його діях відсутній та недоведений склад правопорушення, відповідач порушив вимоги ст. ст. 254, 255, 256, 277, 278, 279, 280, 285 КУпАП. Відповідач незаконною постановою звинуватив позивача в порушенні правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення, образив ділову репутацію, честь та гідність позивача, завдав моральних страждань. Накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. спричинило позивачу майнову шкоду на дану суму.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 12.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 20.01.2022.
20.01.2022 судове засідання відкладено до 03.02.2022 у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 03.02.2022 до участі у справі залучено співвідповідача Департамент патрульної поліції. Судове засідання відкладено до 15.02.2022.
Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив судове засідання, призначене на 15.02.2022, провести без його участі.
Відповідачі до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направили, відзив на позовну заяву не надали.
Частиною 3 ст. 268 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, враховуючи, що сторони повідомлені про судове засідання, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові документи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 09.12.2021 відповідачем відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО № 5128023, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн. У вищезазначеній постанові вказано, що ОСОБА_1 09.12.2021 о 12 год. 33 хв. у м. Харків, керуючи транспортним засобом з тимчасовим ДНЗ на червоному фоні 21 АХ4278, своєчасно не зареєстрував транспортний засіб, чим порушив п. 30.1 ПДР України - керування водієм ТЗ не зареєстрованим у встановленому порядку.
Згідно із ч. 6 статті 121 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 12.01.2022 від відповідача суд витребував оригінал постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та запис з камери про вчинене правопорушення. Дана вимога суду відповідачем виконана не була, жодного з витребуваних доказів суду не надано.
Окрім того будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.6 ст. 121 КУпАП суду не надано.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовано. Доказів того, що відповідач діяв правомірно і розглянув справу відповідно до вимог законодавства, суду не надано.
Зазначене є підставою для скасування постанови у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, а тому справу слід закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, не надано ним відзиву на позовну заяву, не повідомлено суду про причини ненадання відзиву та доказів, що позбавляє суд можливості об`єктивно оцінити всі обставини справи та упевнитися в законності винесеної постанови, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів та приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП, не підтверджено належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО № 5128023 від 09.12.2021, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю згідно п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
При цьому суд не перевіряє доводи позивача щодо невідповідності постанови серія ЕАО № 5128023 від 09.12.2021 Закону України «Про виконавче провадження», що не є предметом перевірки у даній категорії справ згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення».
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції про сплату № 66914 від 20.12.2021 позивачем у справі було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову до суду в сумі 454,00 грн.
Таким чином судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ситака Ігоря Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО № 5128023 від 09.12.2021, винесену інспектором роти № 4 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Ситаком Ігорем Сергійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: інспектор роти № 4 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Ситак Ігор Сергійович, адреса: вул. Шевченка, 315А, м. Харків.
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ.
Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.С. Стеценко
- Номер: 2-а/942/46/21
- Опис: про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 942/1841/21
- Суд: Новопсковський районний суд Луганської області
- Суддя: Стеценко О.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.12.2021
- Дата етапу: 21.12.2021