АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року березня «28» дня Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючий Карташов О.Ю.
Члени суду Савченко В.О., Свинцова Л.М.
при секретарі Малошонок О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1на рішення
місцевого Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 14 листопада 2006р. за позовом
ОСОБА_1до ЗAT „Антрацитівський завод збірних теплиць" про поновлення порушених особистих немайнових прав, відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 14 листопада 2006р. у задоволені позову ОСОБА_1. до ЗАТ „Антрацитівський завод збірних теплиць" про поновлення порушених особистих немайнових прав, відшкодування моральної шкоди відмовлено за необґрунтованістю.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, і не передаючи справи на новий розгляд ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У вересні 2006р. ОСОБА_1. пред'явив позов до ЗАТ „Антрацитівський завод збірних теплиць" про поновлення порушених особистих немайнових прав, відшкодування моральної шкоди, зазначив в обґрунтуванні, що 27.08.1981р. отримав травму на виробництві, внаслідок якої, за висновком ВТЕК йому було встановлено 45% втрати працездатності та призначені грошові суми відшкодування шкоди, виплату яких здійснювало підприємство, а у теперішній час здійснює Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Антрацит. Посилаючись на те, що відповідач на його запити не надав інформацію необхідну для оспорювання у суді розміру сум страхових виплат,
Справа № 22ц-/2007р.
Категорія 19.
Головуючий в інстанції Ходирева І.В.
Доповідач Карташов О.Ю.
2
чим порушив норми Конституції України, Закону України „Про звернення громадян" та Закону України „Про інформацію", позивач просив суд, визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати надати необхідну інформацію та стягнути з останнього у рахунок відшкодування моральної шкоди, яка була йому заподіяна протиправною бездіяльністю посадових осіб відповідача, суму 1700грн.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, позивач перебував у трудових відносинах з підприємством Антрацитівський завод збірних теплиць, правонаступником якого є відповідач, у період 8.01.1980р. - 2.01.1984р. в якості слюсаря ремонтника, внаслідок травми отриманої 27.08.1981р. на виробництві, позивачу за висновком ВТЕК від 27.10.1981р. № 168 було встановлено 45% втрати професійної працездатності, у зв'язку з чим, наказом по підприємству № 505 від 1.12.1981р. йому були призначені щомісячні виплати відшкодування шкоди здоров'ю з 28.10.1981р. довічно, виплата яких здійснювалася до березня 1989р. і була припинена у зв'язку з ненаданням потерпілим відомостей про місце роботи. На підставі заяви ОСОБА_1. від 25.10.1994р., наказом № 230 від 1.11.1994р., підприємство відновило виплату відшкодування шкоди позивачу і здійснювало до передачі справи до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Антрацит, акт прийому-передачі № 184 від 16.08.2001р.
Крім того, судом встановлено, що за період з 28.03.2006р. до 20.07.2006р. позивач та його представник зверталися до адміністрації відповідача з заявами щодо надання довідок: про середню заробітну плату за професією слюсаря ремонтника, про розмір тарифної ставки, збільшення тарифної ставки, розмір щомісячних страхових виплат.
Між тим, відповідач надавав відповіді на зазначені заяви, у яких представив часткову інформацію, вказав джерела отримання відсутньої інформації, а саме у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Антрацит, та в деяких випадках, в разі необхідності проведення роботи з архівами, попереджав ОСОБА_1. про неможливість надання своєчасної відповіді.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач 2.01.1984р. звільнився з підприємства Антрацитівський завод збірних теплиць і за минулий період це підприємство зазнало неодноразову реорганізацію, зміну статусу, форми власності, у зв'язку з чим, адміністрації підприємства був потрібен час для надання інформації позивачу, проте, відповіді були надані, а тому, по справі не встановлено провини відповідача та наявності заподіяння моральної шкоди позивачу.
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що місцевий суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, у ст. 3 Закону України „Про звернення громадян", звернення громадян визначено як викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
3
Згідно зі статтями 4, 12 Закону до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать у сфері управлінської діяльності такі, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 цього Закону громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
Статтею 1 Закону України „Про інформацію" передбачено, що під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі, а статтею 8 - що об'єктами інформаційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.
За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи ОСОБА_1. викладені в апеляційній скарзі, які зводяться до того, що він не згоден з інформацією у довідках наданих відповідачем, суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Розгляд заяв стосовно надання інформації щодо розміру заробітної плати, тарифної ставки, відшкодування втрати заробітку, у зв'язку з травмою на виробництві, а також оспорювання даних зазначеної інформації, здійснюється в порядку передбаченому трудовим законодавством, крім того, ця інформація не є об'єктом інформаційних відносин.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, ~
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення місцевого Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 14 листопада 2006р., за позовом ОСОБА_1до ЗAT „Антрацитівський завод збірних теплиць" про поновлення порушених особистих немайнових прав, відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.