Справа № 2-а-2149/09р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2009 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого Очеретяного Є.В.

З участю секретаря Маленької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВСУ В Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО № 65302 від 18.04.2009 р. якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП за вчинене 18.04.2009 р. порушення вимог п. 12.9 б ПДР України, посилаючись на те, із фотографії не видно, що його автомобіль рухається саме в населеному пункті, оскільки на фотографії відсутні дорожні знаки, будівлі. З іншої фотографії, яка зроблена на 1сек. раніше, видно що два автомобілі рухаються в населеному пункті зі швидкістю 86 км/год. Однак ідентифікувати автомобілі не можливо, оскільки фото зроблено з далекої відстані, незрозуміло яка із двох машин перевищує швидкість, вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свій позов підтримав із мотивів, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВО 65302 від 18.04.2009 р. як незаконну.

Представник відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області на судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:

Як вбачається із постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО № 65302 від 18.04.2009 р. ОСОБА_1, керуючи 18.04.2009 р. автомобілем марки ВАЗ номерний знак НОМЕР_1 у смт. Дружба Теребовлянського району Тернопільської області рухався зі швидкістю 86 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9 б ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. Постанова винесена без складання протоколу про вчинення адмінправопорушення. Доказом перевищення допустимої швидкості автомашини позивача зазначено фотовідображення проведене приладом Візир № 0711191 на якому зображена передня частина автомашини, час та швидкість, однак на фотознімку відсутні місцевість, прив’язка до дороги, дорожні знаки для визначення допустимої швидкості автомашини.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

У відповідності до ч.6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозаписів чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозаписів чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

У розділі 13 наказу Міністра ВС України від 13.11.2006 р. № 1111, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 29.11.2006 р. за № 1243/13117 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України» визначено, що спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів-п.13.1. Забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув-п.13.2. У відповідності до методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір» похибка приладу у патрульному режимі становить плюс, мінус 2 км/год.

Аналізуючи вищенаведені факти та норми чинного КУпАП із внесеними змінами і доповненнями, суд приходить до переконання про те, що при виявленні правопорушення працівник ДАІ зобов’язаний припинити правопорушення шляхом зупинки винної особи і тільки у випадку не заперечення ним вчиненого може винести постанову про накладення адміністративного стягнення, а в іншому разі зобов»язаний скласти протокол про вчинене адмінправопорушення. Крім цього суд вважає, що прилад марки Візир 0711191, яким працівником ДАІ проведено фотозйомку автомашини позивача не є пристроєм працюючим в автоматичному режимі, як це передбачено ст. 258 КУпАП, та відповідно до своїх технічних характеристик має похибку у здійсненні фотозйомки в патрульному режимі до 2 км/год, а у відповідності до ч. 1 ст. 122 передбачено адміністративну відповідальність в разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, також відповідачем не представлено суду належних даних про те, що вказаний пристрій сертифікований в Україні, пройшов державну повірку та згідно її результатів визнаний придатним до застосування, та передбачений табельною належністю підрозділу ДАІ, де був використаний.

Таким чином враховуючи те, що відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час коли відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову- заявлений позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 1 ч. 1, 10, 11, 18 ч. 1 п.2, 71, 158-163, 186 КАС України, ст. 33, 122, 251, 254, 258, 289, 293 КУпАП, п.п.12.4, 12.9 б ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ № 876 від

01.10.2008 p., наказом Міністра ВС України від 13.11.2006 р. № 1111 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», суд, -

постановив:

Позов -задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення ВО № 65302 від 18.04.2009 р. інспектора ДПС ВДАІ м. Тернополя про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.- скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги -протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.