^УХВАЛА

Іменем України

5 вересня 20о6 року                                                                                       м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                                       судді ГОШОВСЬКОГО Г.М.

суддів                                                   КОНДОРА Р.Ю., ДЕМЧЕНКА C.M.

за участю прокурора                          КУРАХА Ю.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захис­ника засудженого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 на вирок Свалявського районно­го суду Закарпатської області від 2 червня 2006 p., яким

ОСОБА_1, уродженця та меш­канця АДРЕСА_1, українця, гр-на України, неодруженого, приватного підприємця, не судимого,

засуджено за ст. 296 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян - 8500,00 грн.

Ухвалено: запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Постановлено окрему постанову від 02.06.2006 р. щодо порушень кримінально-процесуального законодавства органом дізнання під час вчинення процесуальних дій у даній справі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 25.11.2005 р. близько 19³° к.ч. грубо порушив громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільст­ва автомобілем „Шкода-Октавія", д/н НОМЕР_1. на автозупинці с. Керецьки Сваляв­ського р-ну перекрив проїзну частину дороги для автобуса з пасажирами ПАЗ, д/н НОМЕР_2, і, діючи умисно, на виду у пасажирів автобуса, з хуліганських спонукань, безпричинно намагався витягти водія ОСОБА_3 з-за керма автобуса, спричинивши йому при цьому легкі тілесні ушкодження в області лівої руки, після чого видавив скло на дверях водія автобуса, пошкодив транспортний засіб і завдав матеріальну шкоду приватному підприємцю ОСОБА_4 на суму 300,00 грн. Продовжуючи хулі­ганські дії, ОСОБА_1 цього ж дня під час руху з с. Керецьки до м. Сваляви з метою припинення нормальної діяльності громадського транспорту два рази виконав ма­невр обгону зазначеного автобуса, перекривав йому проїзну частину дороги поблизу сіл Росош та Лопушанка Свалявського р-ну, не даючи змоги нормально та безпечно рухатися, внаслідок чого водій ОСОБА_3 не здійснив зупинки для пасажирів за ма­ршрутом руху.

В апеляції захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 порушу­ється питання про скасування вироку та повернення справи прокурору для організації додаткового розслідування. Апелянт вважає, що досудове та судове слідство у справі є неповними, однобічними, висновки суду суперечать фактичним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях. Автомобіль „Шкода-Октавія" не ідентифіковано, його власника та водія не встановлено. Вирок суду постановлений на суперечливих доказах і необ'єктивних показаннях свідків. Впізнання ОСОБА_1, а також відтворення

Справа № 11-569/2006

Категорія 11-А

Головуюча у 1-й інстанції ЖИГАНСЬКА Н.М.

Доповідач КОНДОР Р.Ю.

обстановки і обставин події для з'ясування фактичних обставин справи не проведені. Клопотання про повернення справи на додаткове розслідування суд відхилив, оскіль­ки поставлені захистом питання можуть бути з'ясовані в судовому засіданні, проте, суд ці обставини не з'ясовував і не досліджував.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора про необґрунтованість і безпід­ставність апеляції, що її слід відхилити, та законність вироку, який слід залишити без зміни, обговоривши доводи сторін та перевіривши в їх межах матеріали справи, суд приходить до наступного.

Суд визнав доведеним, зокрема, що ОСОБА_1 чинив перешкоди для руху ма­ршрутного автобуса з пасажирами автомобілем „Шкода-Октавія", д/н НОМЕР_1 че­рез що водій ОСОБА_3 не зупинявся на відповідних автобусних зупинках. Припи­нення нормальної діяльності громадського транспорту як мета дій ОСОБА_1 за­значене поряд з іншими інкримінованими йому ознаками злочину і в постанові про притягнення особи в якості обвинуваченого та в обвинувальному висновку (а.с. 62, 79-83).

Позиція засудженого в справі непослідовна. Так, під час досудового слідства від вину визнав (а.с. 65), проте, в судовому засіданні - спочатку не визнав і показав, що він попросив потерпілого „щоб він заплатив за використання автобуса" а з потерпілим „просто неприязні стосунки, тому так і вийшло", конфлікт з водієм автобуса підтвер­див, а також вказав на належність йому автомобіля „Шкода-Октавія" синього кольору (а.с. 103), потім - вину визнав повністю (а.с. 105-106), після чого знову не визнав (а.с. 111). Водночас справа містить і клопотання захисника про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 125 КК України (а.с. 76).

Потерпілий ОСОБА_3, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 під час досу­дового слідства в справі вказували, що автомобіль „Шкода-Октавія" неодноразово створював аварійну ситуацію, небезпечну для людей та автобуса, у якому від удару могли вибухнути газові балони, пасажири автобуса від цих дій були перелякані, за свідченнями потерпілого та свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_7, чоловік, який мав конфлікт із потерпілим, вийшов з-за керма автомобіля „Шкода-Октавія" (а.с. 6-9,19-20, 23-28). ОСОБА_7 та ОСОБА_5 і в судовому засіданні стверджували про загрозу безпеці людей в автобусі внаслідок дій ОСОБА_1 (а.с. 109-111). Свідок ОСОБА_8 суду показував про слова ОСОБА_1 щодо його претензій до ОСОБА_3 (а.с. 104). Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_3 показав, що „в автомобілі ОСОБА_1 було четверо чоло­вік", а ОСОБА_1 він раніше не знав (а.с. 103).

Проте ці обставини, як і причина конфлікту, належно не з'ясовувалися, при тому, що показання засудженого суперечать показанням потерпілого з цього приводу, оцінка факту блокування дороги та перешкоджання руху громадського транспорту як такому не давалася, рішення щодо правової оцінки відповідних дій ОСОБА_1 не приймалося. Заходи для встановлення даного автомобіля, його власника (володіль­ця), пасажирів, окрім ОСОБА_1, з урахуванням суперечливих показань потерпіло­го ОСОБА_3 щодо реквізитів автомобіля, показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про реєстрацію автомобіля в Чеській Республіці (а.с. 21-22, 29-30), не вжиті, від­повідні показання - не перевірені, зазначені у вироку реквізити автомобіля - належ­но не підтверджені.

Огляд місця події - місця виникнення конфлікту та місць, у яких чинилися пе­решкоди руху автобуса, не проведено, обставини вчинення цих перешкод та відповід­ні показання учасників справи не перевірено.

Приватний підприємець ОСОБА_4, будучи допитаним в якості свідка заявив цивільний позов про відшкодування йому матеріальної шкоди в сумі юоо,оо грн. і був визнаний цивільним позивачем, при цьому позовна заява у справі відсутня (а.с. 51-53). З товарного чека на а.с. 47 випливає, що 300,00 грн. становить вартість двох бокових стекол автобуса ПАЗ. Водночас у справі йдеться лише про одне розбите скло, але матеріальна шкода ОСОБА_4 визнана доведеною в розмірі 300,00 грн. Проку-рор та цивільний позивач, незважаючи на попередню заяву останнього про намір вирішувати цивільний позов в порядку цивільного судочинства, в судових дебатах про­сили задовольнити цивільний позов, однак, процесуального рішення з цього приводу суд не прийняв.

Відмовляючи в клопотанні про повернення справи на додаткове розслідування (а.с. 167, 180), суд виходив з того, що недоліки досудового слідства можуть бути усуну­ті під час судового слідства. Однак, даних про таке їх усунення чи про підстави, за яких необхідність в усуненні цих недоліків відпала, в справі немає.

05.04.2006 р. до суду надійшло клопотання захисника про повне фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами (а.с. 141), проте, в судо­вому засіданні до 26.04.2006 р. така фіксація не здійснювалася, а цього дня головую­чим було оголошено, що таке клопотання надійшло і що воно судом задоволено (а.с. 107). Водночас даних про те, коли клопотання задоволене, а також про технічну хара­ктеристику звукозаписувального пристрою та носія інформації в протоколі судового засідання немає. Крім того, нумерація аркушів справи після № 199 знову починається із № 100, внаслідок чого на аркушах справи з однаковими порядковими номерами знаходяться різні документи, що виключає можливість належного посилання на них, а оформлення матеріалів справи не відповідає встановленому порядку.

В мотивувальній частині вироку зазначено, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, що не відповідає резолюти­вній частині вироку.

Відповідно до ст.ст. 323-324 КПК України, суд, забезпечивши всебічний, по­вний і об'єктивний розгляд кримінальної справи, постановляє законний і обґрунто­ваний вирок. Ст.ст. 87, 87¹КПК України передбачають обов'язковий порядок фіксу­вання судового процесу технічними засобами на вимогу учасника судового розгляду, а порушення цих вимог є безумовною підставою для скасування вироку (ст. 370 ч. 2 п. 10 КПК України). Згідно із ст. 367 ч. 1 п.п. 1-3, ст. 368 ч. 1, ч. 2 п. 1, ст. 370 ч.1, ст. 374 ч. 1 п.п. 1, 4 КПК України, підставами для скасування вироку із поверненням справи на додаткове розслідування є істотні порушення органом досудового слідства криміна­льно-процесуального закону, які унеможливлюють постановлення у справі законного вироку.

Отже, у справі не з'ясовані істотні обставини, що відповідно до ст. 64 КПК Укра­їни мають значення для предмету доказування в ній, суттєві прогалини у ній та супе­речності в доказах не усунуті. Можливості одержання доказів у справі та належного її розслідування не вичерпані.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування та необхідність задово­лення апеляції. Фактичні обставини справи у сукупності повинні бути перевірені під час додаткового розслідування. Недоліки досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні. Справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з мо­тивів неповноти, неправильності і однобічності досудового слідства, після чого зале­жно від встановленого слід належно кваліфікувати дії особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, ст. 367 ч. 1 п.п. 1-3, ст. 368 ч. 1, ч. 2 п. 1, ст. 370 ч. 1, ч. 2 п. 10, ст. 374 ч. 1 п.п. 1, 4 КПК України, -

ухвалив:

Апеляцію захисника адвоката ОСОБА_2 задовольнити, вирок Сваляв-ського районного суду Закарпатської області від 2 червня 2006 р. щодо ОСОБА_1 -скасувати, кримінальну справу направити прокурору Свалявського району Зака­рпатської області для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попереднім - підписку про невиїзд з місця постійного проживання